Основні відомості

ЩОДЕННИК-ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.05010101

“Обслуговування програмних систем і комплексів”

База практики_______________________________________________________

(назва підприємства)

________________________________________________________

(цех, дільниця)

Студент Група Керівник практики

________________ ________________ ________________

____________________ ____________________

2012 р.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Дисципліна: Навчальна практика з СУБД

Спеціальність 5.05010101 “Обслуговування програмних систем і комплексів ”

Курс________________Група __________________Семестр______________

ЗАВДАННЯ

На навчальну практику студента

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи: Створення бази даних для роботи з інформаційним матеріалом на тему «………»

Дата видачі завдання “____”________________201__ р.

Дата закінчення роботи “____”________________201__ р.

Керівник _____________________ Фролов О.І.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Завдання розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності 5.080406

Протокол №________ від “____”____________201__р.

Голова циклової комісії ___________________ Лобова В.В.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Зміст

Вступ

Теоретична частина

Практична частина

Висновок

Література

Вступ

Мета практики: закріпити теоретичні знання та набути практичні навички роботи з базами даних, створити базу даних для роботи з інформаційним матеріалом на тему «………».

1 Теоретична частина

Основні відомості

За останніх 30 років в області теорії систем баз даних була проведений ряд виключно продуктивних досліджень. Отримані результати цілком можна вважати найбільш важливим досягненням інформатики за цей період. Бази даних стали основою інформаційних систем, докорінно змінили методи роботи багатьох організацій. Зокрема, останніми роками розвиток технології баз даних привів до створення вельми могутніх і зручних в експлуатації систем. Завдяки цьому системи баз даних стали доступними широкому колу користувачів. Але, на жаль, простота таких систем, що здається, сприяла тому, що користувачі стали самостійно створювати бази даних і додатку, не маючи достатніх знань про методи проектування ефективно працюючих систем, що часто приводило до непродуктивних витрат ресурсів і неякісних результатів. Викликана цим незадоволеність користувачів стала причиною виникнення відомої "кризи програмного забезпечення", або так званої "депресії програмного забезпе-чення", наслідки якої не усунені і понині.

Проектування баз даних складається з трьох стадій: концептуальної, логічної і фізичної. Перша стадія передбачає створення концептуальної моделі даних, незалежної від яких-небудь фізичних характеристик. У другій стадії, призначення якої полягає в створенні логічної моделі даних, концептуальна модель піддається доопрацюванню за допомогою видалення елементів, які не можуть бути реалізовані в реляційних системах. У третій стадії логічна модель даних перетвориться у фізичний проект, призначений для реалізації в середовищі конкретної цільової СУБД. При цьому аналізуються структури зберігання даних і методи доступу, необхідні для ефективної роботи з базою даних, розміщеною на зовнішніх пристроях, що запам'ятовують.

Кожна із стадій пропонованої методології представлена у вигляді послідовності етапів.