Методичні вказівки.

У зв’язку з тим, що слухове сприйняття шуму пропорційне логарифму звукового тиску, в акустиці використовують не абсолютні його значення (р, Па), а логарифмічні значення відношення фактичного звукового тиску до найменшого значення звукового тиску, що сприймається людським вухом при частоті 1000 Гц (р_о = 2 ^. 10^-5 Па). Цей параметр носить назву рівень звукового тиску (L_p) і вимірюється у відносних одиницях – децибелах (дБ).

L_p = 20 lg p/p_o.

Це ж стосується і інтенсивності звуку (I, Вт/м²), рівень якої (L_I) визначається за формулою

L_I = 10 lg I/I_o,

де I_o – значення інтенсивності звуку на нижньому порозі чутності його людиною при частоті 1000 Гц, яке дорівнює 10^-12 Вт/м².

Якщо в якусь точку простору водночас потрапляють звукові коливання від кількох джерел, відбувається складання їхніх енергій і відповідне збільшення звукового тиску. Тому, для визначення загального рівня звукового тиску, якщо нам відомі рівні звукового тиску (L_i), які створюють n окремих джерел шуму, треба

- знайти значення звукового тиску від кожного джерела шуму p_i,

- знайти їхню суму Σ p_i = (р₁ + р₂ + … + р_n),

- отриману суму (р₁ + р₂ + … + р_n) поділити на p_o,

- взяти від отриманої частки десятинний логарифм lg (Σ p_i / p_o) і помножити його на 20. В результаті ми отримаємо значення сумарного рівня звукового тиску L_сум = 10 lg (Σ p_i / p_o).

Простіше цей же результат можна отримати за формулою

L_сум = 10 lg (10^0,1L + 10^0,1L + … +10^{0,1 Ln}).