Системи керування реляційними БД свою особливу популярність отримали наприкінці 80-х років. Так як інформація в таких БД зберігається в простій табличній формі, це дає багато переваг у порівнянні з іншими моделями подання даних. Оскільки SQL є мовою реляційних БД, те його історія тісно пов'язана з розвитком цього способу подання інформації.
Як уже було сказано, поняття реляційної БД введене на початку 70-х років Э. Ф. Кодом. Науковим співробітником компанія IBM. Після цього почалися дослідження в області реляційних баз даних, включаючи великий дослідницький проект компанії IBM, названий System/R, у якому перевірялася й доводилася працездатність реляційної моделі. Крім розробки самої СКБД, у рамках проекту проводилася робота над створенням мов запитів до БД, один із яких був названий SEQUEL (Structured English Query Language - структурована англійська мова запитів).
Наприкінці 70-х років здійснена друга реалізація проекту System/R, у результаті чого система була встановлена на комп'ютерах декількох замовників компанії IBM для досвідчених користувачів. Це принесло перший реальний досвід роботи із СУ System/R й її мовою БД, що пізніше був перейменований в SQL. У результаті IBM зробила висновок, що реляційні БД цілком працездатні й можуть бути основою для створення програмних продуктів.
Проект System/R і створена у його рамках мова роботи із БД привернули пильну увагу фахівців в усім світі. Так, в 1977 році була організована компанія Relational Software Inc. (нині Oracle Corporation), щоб створити реляційну СКБД, орієнтовану на SQL. Ця СКБД, названа Oracle, вперше вийшла на ринок в 1979 році.
Аналогічно дослідницькій групі компанії IBM, в університеті міста Беркли (штат Каліфорнія) створили прототип реляційної СКБД, назвавши свою систему Ingres, що містив у собі мову запитів QUEL. В 1980 році кілька фахівців покинули Беркли й заснували компанію Relational Technology, Inc.. щоб створити комерційну версію системи Ingres, поставки якої на ринок почалися в 1981 році. Компанія Relational Technology, перейменована в 1989 році в Ingres Corporation, залишається провідним постачальником реляційних СКБД, додавши в систему ряд удосконалень. Наприклад, в 1986 році первісна мова запитів QUEL була з успіхом замінена на SQL.
Фірма IBM в 1981 році випустила комерційний продукт на основі System/R, що одержав назву SQL/Data System, (SQL/DS), а в 1983 році з'явилася ще одна реляційна СКБД -Database 2 (DB2). DB2 була провідної реляційною СКБД компанії IBM й мова SQL цієї системи став фактичним стандартом для БД. Технологія, реалізована в DB2, потім була використана в програмних продуктах всіх напрямків компанії IBM, від персональних комп'ютерів до мережних серверів і великих ЕОМ.
Протягом першої половини 80-х років постачальники реляційних БД боролися за визнання своїх продуктів, тому що в порівнянні із традиційними архітектурами БД, реляційні програмні продукти мали кілька недоліків, наприклад, продуктивність реляційних БД була нижче, ніж у традиційних. Однак у реляційних систем була велика перевага: їхні мови реляційних запитів дозволяли виконувати запити до БД без написання програм і негайно одержувати результати.
У другій половині 80-х років реляційні БД уже стали вважатися технологією майбутнього, з'явилися нові версії СКБД Ingress й Oracle, продуктивність яких була у два-три разів вище, ніж у попередніх версій. Опублікування в 1986 році стандарту SQL, прийнятого ANSI/ISO, офіційно закріпило за SQL статус стандарту. Крім того, даний статус був визначений для комп'ютерних систем на основі ОС UNIX, ріст популярності яких прийшовся на кінець 80-х.
Зі збільшенням потужності комп'ютерів й об'єднання їх у локальні мережі, виникла необхідність у складних СКБД для персональних комп'ютерів. Постачальники таких СКБД при створенні нових систем поклали в їхню основу SQL. а постачальники СКБД для міні-комп'ютерів вийшли на ринок, що зароджується, локальних обчислювальних мереж. На початку 90-х удосконалення реалізації SQL і поява могутніших процесорів дозволили застосовувати цю мову в додатках для обробки транзакцій. Тепер SQL став ключовою частиною архітектури клієнт/сервер, що зв'язує мережний сервер і персональні комп'ютери в систему, у якій обробка інформації відбувається з порівняно невеликими витратами. Із цієї причини в усі нові СКБД стали вводити підтримку SQL. адже вона стала як офіційним, так і фактичним стандартом для реляційних БД.
Найважливішим кроком до визнання SQL стала поява стандартів на цей язик. Традиційно при згадуванні стандарту SQL мають на увазі офіційний стандарт, затверджений ANSI/ISO. Однак існують й інші важливі стандарти SQL, включаючи реалізацію в системі DB2 компанії IBM, і стандарт X/OPEN для SQL у середовищі UNIX.
В 1982 році почалася робота ANSI над офіційним стандартом мови реляційних БД і комітет зупинив свій вибір на SQL. В основу стандарту був покладений SQL системи DB/2, незважаючи на те, що він містив у собі ряд істотних відмінностей від цього діалекту язика. Після декількох доробок, в 1986 році стандарт був офіційно затверджений як стандарт ANSI номер Х3.135, а в 1987 році - як стандарт ISO. Потім стандарт ANSI/ISO був прийнятий урядом США, як FTPS - федеральний стандарт США по обробці інформації, що трохи перероблений в 1989 році, звичайно називають стандартом SQL-89 або SQL1. Відмінності між діалектами SQL у СКБД різних виробників не перешкодили комітету: він обійшов деякі з них, не стандартизувавши певні частини мови. Це дозволило оголосити велику кількість реалізацій SQL сумісними зі стандартом, однак зробило сам стандарт відносно слабким. Із цієї причини ANSI продовжив свою роботу й створив проект нового, більше твердого стандарту SQL2, а для наступні за ним стандарту SQL3 минулого запропоновані інші серйозні зміни. У результаті запропоновані стандарти SQL2 й SQL3 виявилися ще більш суперечливими, чим вихідний стандарт. Стандарт SQL2 затверджений в ANSI й остаточно прийнятий у жовтні 1992 року.
