1. Виконувати арифметичні дії над натуральними числами, десятковими і звичайними дробами; користуватися калькулятором і таблицями.
2. Виконувати тотожні перетворення многочленів, алгебраїчних дробів, виразів.
3. Будувати і читати графіки лінійної.
4. Розв'язувати рівняння і нерівності першого і другого степеня, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них; розв'язувати системи рівнянь та нерівностей першого і другого степеня і ті, що зводяться до них.
5. Розв'язувати задачі за допомогою рівнянь і систем рівнянь.
6. Зображати геометричні фігури на площині і виконувати найпростіші побудови на площині.
7. Використовувати відомості з геометрії при розв'язуванні алгебраїчних, а з алгебри - геометричних задач.
8. Виконувати на площині операції над векторами (додавання і віднімання векторів, множення вектора на число) і використовувати їх при розв'язуванні практичних задач і вправ.
Вимоги, пропоновані до усної відповіді та критерії оцінювання знань, вмінь та практичних навичок абітурієнтів при складанні вступних іспитів на основі базової загальної середньої освіти
При підготовці до усного екзамену з математики абітурієнт може використовувати будь-які підручники і навчальні посібники за шкільним курсом математики, але при цьому необхідно пам'ятати, що окреме питання чи кілька питань шкільної програми, об'єднані загальним змістом.
При відповіді на теоретичне питання абітурієнт повинен чітко сформулювати всі необхідні означення і теореми, а потім ясно і зрозуміло викласти доведення необхідних теорем. Екзаменатор може задати додаткові питання з метою з'ясування ступеня розуміння абітурієнтом матеріалу, що викладається. Розповідаючи розв’язання задач абітурієнт зобов'язаний дати повне теоретичне обґрунтування свого розв’язання. Екзаменатор може попросити абітурієнта сформулювати теореми, на підставі яких була розв’язана задача. Навіть якщо задача розв’язана правильно, але абітурієнт не зміг усно обґрунтувати в достатній мірі свого розв’язання, оцінка за розв’язання цієї задачі буде знижена.
Відповідь на екзаменаційний білет абітурієнт зобов'язаний як можна повніше записати на листку усної відповіді.
Усний екзамен з математики складається з трьох завдань:
- перше – теоретичне питання (з алгебри чи з геометрії);
- друге – теоретично-практичне (з геометрії чи алгебри);
- третє – практичне(з алгебри чи з геометрії).
Повне і безпомилкове виконання всіх завдань оцінюється в 12 балів. Теоретичні питання включають в себе формулювання необхідних визначень, властивостей, теорем. Ця частина відповіді, в залежності від повноти і розуміння, оцінюється від 0 до 2 балів. Друга частина теоретичної відповіді полягає в обґрунтуванні потрібних властивостей і теорем. Ця частина відповіді, в залежності від повноти і розуміння, оцінюється від 0 до 4 балів. За повну і безпомилкову відповідь на теоретичні завдання виставляємо 6 балів.
Правильне і безпомилкове обґрунтоване розв’язування задач оцінюється в 6 балів (друге завдання – 2бали, третє завдання – 4бали). Помилки, допущені при розв’язунні задачі, класифікуються таким чином:
1) Груба помилка– помилка, яка свідчить про істотні проблеми в знаннях та уміннях абітурієнта. Якщо така помилка не дозволяє довести виконання завдання до кінця або корінним чином змінює зміст завдання, то за неї знімається 2 бали.
2) Негруба помилка– помилка, яка свідчить про деякі прогалини в знаннях та уміннях абітурієнта. Якщо така помилка дозволяє довести виконання завдання до кінця, і при цьому одержана відповідь (правильна чи неправильна), то за неї знімається 1,5 бал.
3) Незначна обчислювальна помилка, яка вплинула на правильність відповіді. За таку помилку знімається 1 бал.
4) Недолік – відсутність перевірки правильності результату або знаходження ОДЗ. За такий недолік, при умові правильності розв'язку задачі, знімається 0,5 бала. За недолік, пов'язаний з відсутністю обґрунтування креслення в геометричній задачі, знімається 1 бал.
5) Описка через неуважність. У цьому випадку знімається 1-2 бала.
Якщо завдання виконано частково, але виявляється правильний хід розв'язку, то за це завдання може бути виставлено до 2 балів. Частина розв'язку задачі до першої грубої помилки може бути оцінена відповідною кількістю балів.
