Принцип роботи

ОСП являє собою герметичну скляну ємність, заповнену вогнегасним порошком і газо утворювачем. ОСП встановлюється горизонтально за допомогою держателя над місцем можливого загоряння. При виникненні вогнища і нагрівання газоутворювача до 100⁰С (ОСП-1) чи 200⁰С (ОСП-2) він розкладається, тиск у ємності зростає, що приводить до руйнування ємності й імпульсному викиду вогнегасного порошку.

При ручному використанні розбити колбу з одного з торців і засипати палаючу ділянку порошком.

Висота установки ОСП – 0,1-2,0 м над місцем можливого загоряння, у залежності від конструктивних особливостей об'єкта захисту. Можливі варіанти установки ОСП в кабельних тунелях, житлових приміщеннях, гаражах та електророзподільних пристроях показано на рис.12,13,14.

ІХ. Стаціонарні автоматичні установки (системи)

пожежегасіння

Під поняттям автоматичні установки (системи) пожежегасіння розу­міється сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини з ав­томатичним способом приведення до дії.

Установки автоматичного пожежогасіння повинні забезпечувати:

ü час спрацьовування менший гранично допустимого часу вільного роз­витку пожежі;

ü тривалість дії в режимі гасіння, необхідну для ліквідації пожежі;

ü інтенсивність подавання (концентрацію) вогнегасних речовин;

ü надійність функціонування.

За принципом дії засоби автоматичного пожежогасіння можна поділити на підрозділи :

ü установки призначені для подачі засобу вогнегасіння рівномірно по всій площі приміщення, у будь-якому місці де можливе виникнення пожежі. У вигляді вогнегасного в цих засобах найчастіше застосовуються розпилена вода, піна, порошкові склади;

ü системи й установки об'ємної дії, призначені для заповнення вогнегасною речовиною всього об’єму приміщення, що захищається. У таких системах у якості вогнегасної речовини застосовуються двоокис вуглецю, інертні гази, пари деяких галоідовуглеводородів, піна високократна;

ü установки локальної дії, призначені для локального (місцевого) захисту технологічного устаткування, технологічних апаратів і інших об'єктів, розташованих як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі. У них можуть використовуватися усі види вогнегасних речовин і складів.

Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння наведена на рис. 15.

У реальних умовах осередки пожежі можуть виникнути в місцях, важкодоступних для доставлення диспергованих та пінних вогнегасних речовин, які подаються стаціонарними установками пожежогасіння з утворенням так званих «тіньових» зон. З цих причин ці установки часто забезпечують тільки локалізацію пожежі. Тому використання автоматичних установок пожежога­сіння передбачає обов'язкову участь в ліквідації пожежі оперативних підрозділів пожежної охорони. Ліквідація пожежі може бути також забезпе­чена обслуговуючим персоналом, охороною об'єкта або добровільними проти­пожежними формуваннями.