Постійне магнітне поле.

Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП) (див. фактичне значення), то згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

Мікроклімат у приміщенні.

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» та ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначити оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Таблиця 9

Примітка: п.р.м. – постійне робоче місце, н.р.м. – непостійне робоче місце.

Далі в графу 3 карти вносяться для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику. Наприклад для температури:

оптимальний (допустимий)/оптимальний (допустимий)

22-24 (21-28) / 21-23 (20-24)

Ý Ý Ý Ý

теплий холодний

Далі в графу 4 карти відповідно вносяться фактичні значення, наприклад для температури: 27/21. Якщо фактичне значення попадає в оптимальний діапазон в графі 11 ставиться позначка «опт.», якщо в допустимий позначка «допуст.», якщо виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком табл. 10 (для теплого періоду року) і табл. 11 (для холодного періоду року) визначаємо ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт.

Таблиця 10 -Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Таблиця 11 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року.

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бу­ти збільшена на 0,2 °С.

2.2.10. Виробниче освітлення.(Природнє та штучне освітлення.)

Самостійно скласти перелік основних предметів, які повинна розглядати людина у процесі роботи на заданому робочому місці (наприклад, бланки, документи, гроші, надписи, квитанції, вимірювальні прилади, окремі частини предметів або інструментів і т.п.).

Визначити самі дрібні деталі зображення (найменші об’єкти розрізнення), які містяться на перелічених предметах (наприклад: крапки, цяточки, риски і т.п.), за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінити їх розмір у мм.

Потім необхідно, користуючись ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» (таблиця 12), визначитись, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного вами найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записати відповідний розряд зорової праці.

Таблиця 12 - Норми освітлення.

Продовження таблиці 12

Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписати нормативне значення КПО - е_н^ІІІ (%).

Розрахувати нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:

m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівняти е_н^ІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).

Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

Таблиця 13 - Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.

Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна”.

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 14.

Для природного освітлення в «Карту умов праці» вноситься ступінь 1. Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставиться :

Ø ступінь - 1, при Ф = (від 0,5 Е_н до Е_н);

Ø ступінь - 2, при Ф< 0,5 Е_н, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.

Таблиця 14 - Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень.