Критичною інтенсивністю руху вважається максимальне значення інтенсивності, вище яка її збільшення не викликає збільшення пропускної здатності ділянки(мал.6.2) , внаслідок виникає затримка руху.
Експериментально встановлені критичні інтенсивності руху для окремих випадків: для горизонтального шляху – 16,5м/хв; для дверних прорізів – 19,6 м/хв; для сходів униз – 16 м/хв; для сходів угору – 11 м/хв.
Коли знайдене значення qі більше критичного, тоді потрібно збільшувати ширину даної ділянки δі так, щоб виконувалась умова:
qі < qкр.м/хв. (6)
При неможливості виконання цієї умови, інтенсивність і швидкість руху людського потоку по цій ділянці шляху визначається за табл. 2 при значенні щільності D ≥ 0,9.
Аналогічна ситуація виникає при злитті потоків, якщо не витримується умова (5) або інтенсивність після злиття перебільшує критичну. В цьому випадку слід також збільшувати ширину проходу після злиття до виконання умови (6). При відсутності можливості змінювати розміри проходів слід збільшити час руху на затримку при злитті
, хв. (7)
Визначивши таким чином час руху на кожній ділянці шляху евакуації, визначають розрахунковий час евакуації як доданок часів руху по всіх ділянках.
