Вплив шуму на організм людини.

Шум – сукупність звуків (чистих тонів), що знаходяться між собою у невпорядкованому сполученні.

В залежності від частоти коливань звуки поділяють на:

1) інфразвук - від 10-1 до 50 Гц;

2) чуттєвий звук - від 50 до 5*104Гц;

3) ультразвук - від 5*104 до 109Гц;

4) гіперзвук - від 109 до 1013 Гц.

Джерелами шуму можуть бути розділені на дві великі групи:

1) внутрішні;

2) зовнішні.

До внутрішніх джерел шуму можна віднести:

1) інженерне;

2) технічне;

3) санітарно-технічне побутове обладнання (наприклад: кондиціонери, сміттєпровід, трубопровід);

4) джерела шуму, створені беспоседньо діяльністю людини.

Патогенна дія шумів багатоманітна. Велика кількість звукових сигналів, що поступають до кори головного мозку, викликають переживання, страх, передчасну втому. Дія шуму на людину виражається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивних змін в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах, травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.
Характер дії шуму на ретикулярну формацію головного мозку залежить від рівня та тривалості його дії. Довготривала дія шуму активізує ретикулярну формацію, що впливає на психологічний статус, а також на функціональний стан фізіологічних систем організму. Будуючи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофіза, відображається на розвитку пристосувальних та регуляторних реакціях організму.
Фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!

Шум призводить до погіршення роботи серця, печінки, до безсилля та перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть достатньо чітко координувати роботу різних систем організму.

Постійна дія сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але і викликати інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, збільшення втоми. Дуже голосна сучасна музика притуплює слух, викликає нервові захворювання.