Вогнегасники повітряно-пінні

ВПП призначені для гасіння вогнищ різних речовин і матеріалів за винятком лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря, і електроустаткування під напругою.

Промисловість випускає три види вогнегасників: ручні (ВПП-5, ВПП-10), пересувні (ВПП-100), стаціонарні (ВППУ-250).

Рис. 6.2. Будова ВПП

1 - балон високого тиску; 2 - бронзова мембрана; 3 - шток; 4-

пусковий важіль; 5 - рукоятка; 6 - пергаментна мембрана; 7 - викидна

трубка; 8 - розпилювач; 9 - раструб; 10 - касета з сітками;

11-піноутворювач(водний розчин); 12 - сифонна трубка.

Вогнегасники забезпечують кратність виходу піни 65. Вогнегасна ефективність цих вогнегасників у 2,5 рази вища від хімічних при однаковій місткості.

Вогнегасники ВПП-5 і ВПП-10 відрізняються тільки ємністю корпуса інші деталі і вузли аналогічні.

Робота: при натисканні на пусковий важіль шток з фрезою проколює мембрану. (Балон СO₂ має на горловині різьбу, на якій накручується ніпель, що затискає мембрану). СO₂ виходить із балона і тисне на розчин зверху, а останній виходить через сифонну трубку і потрапляє в пінний розтруб. В розтрубі розчин змішується з повітрям і утворюється повітряно-механічна піна. Внутрішня поверхня корпусу вкрита епоксидною емаллю.

При використанні вогнегасника у зимовий період при мінусових температурах необхідно в заряд вогнегасника додати 2-3 літра гліцерину або етиленгліколю.

Балони для зберігання робочого газу розраховані на робочий тиск

15 МПа. Запірний балон забезпечує зберігання газу упродовж 2-х років. До кінця терміну зберігання газу допустимий витік не повинен перевищувати 10 г.

Корпус повинен випробовуватись гідравлічним тиском 1,8 МПа упродовж 1 хв. Якість заряду перевіряється відповідно до «Інструкції по використанню, зберіганню, транспортуванню і перевірці якості піноутворювача». Строк служби вогнегасника 8 років. Гарантійний термін 12 місяців з дня початку експлуатації, але не більше 24 днів з дня отримання.