Повітряно-пінні вогнегасники (табл. 3). Використовуються для гасіння вогнищ різних речовин, за винятком лужних металів та електроустановок під напругою, а також речовин, що горять без надходження повітря. Повітряно-механічна піна утворюється при проходженні 5 – 6 % водної суміші поверхнево активної речовини через розприскувач-насадок, в якому розчин подрібнюється на краплинки, перемішуючись з повітрям, що ежектується у осадок, утворюючи піну густиною 6-8. Піна утворюється шляхом видування пухирців на сітці насадок, кратність її 50-60, довжина струменю 3 - 6 м.
Вогнегасник складається зі стального корпусу, кришки із запірно-пусковим пристроєм, балона для виштовхування газу (вуглекислоти) та сифонної трубки з насадком для одержання повітряно-механічної суміші. Заряджаючи вогнегасник, корпус заповнюють розчином піноутворювача і в кришку вмонтовують газовий балон. Розчин приготовляють в окремій ємкості при температурі води 15 - 20 °С.
Один раз на два роки у хімічних та повітряно-пінних вогнегасників гідравлічним тиском перевіряють корпус на міцність, а піноутворюючий розчин заряду у разі погіршення якості замінюють новим. Підтікання неприпустимі. У табл. 3 наведено технічні характеристики цього типу вогнегасників.