БУДОВА ТА ПРИНЦИП ДІЇ ВОГНЕГАСНИКІВ

Пожежу найлегше ліквідувати в початковій стадії. Успішна ліквідація займань можлива тільки в результаті чітких та швидких дій. Для цього треба знати будову, принцип дії вогнегасників та вміти ними користуватися.

На підприємствах застосовуються такі вогнегасники: хімічно-пінні ОХП-10, ОПМ, ОП-9ММ, ОХВП-10; вуглекислотні ручні ОУ-2, ОУ-3, УП-5, ОУ-8, а також пересувні ОУ-25, ОУ-25, ОУ-80, УП-2М; повітряно-пінні ОПК-1,5, ОВП-5, ОВП-10, порошкові ОП-1Б, ОП-2Б, ОП-5С, ОП-10.

Пінний вогнегасник ОХП-10 (рис.1) є на всіх автопідприємствах, а також широко застосовуються на будівництвах, складах, у побутових будівлях та ін.

Вогнегасники на основі піни (табл.1). За основу вогнегасячої речовини у вогнегасниках цього типу використовується хімічна піна, що утворюється в результаті хімічної реакції. Бульбашки піни заповнюються діоксидом вуглецю СО₂ вогнегасячої речовини. Вогнегасяча дія піни проявляється у тому, що вона, вкриваючи поверхню палаючої речовини, припиняє надходження горючих газів та пари в зону горіння, ізолює палаючу речовину від кисню повітря та охолоджує найбільш розігрітий поверхневий шар речовини.

Піна може утримуватися і на вертикальній поверхні. Маючи малу питому вагу, вона плаває на поверхні легкозаймистих і горючих рідин. Завдяки цьому пінні вогнегасники використовують для гасіння вогнищ не тільки твердих речовин, а й горючих легкозаймистих рідин. Але при цьому слід пам'ятати, що піна є провідником електричного струму і тому гасити пожежі електроприладів та електричної мережі категорично забороняється.

Не можна також гасити піною натрій і калій, тому що вони при взаємодії

з водою, що міститься у піні, виділяють кисень, який посилює горіння.

Піну не можна використовувати для гасіння спиртів і ацетону, тому що під час їх горіння виділяється велика кількість теплоти, через що піна руйнується. Окрім цього, спирт і ацетон енергійно віднімають воду від піни, цим самим руйнуючи її.

Заряд хімічних пінних вогнегасників складається з двох частин: лужної та кислотної.

Лужна частина являє собою водний розчин бікарбонату натрію. У лужному розчині міститься невелика кількість лакринового або солодового екстракту, що сприяє утворенню стійкої піни. Кислотною частиною заряду зазвичай є сірчана кислота у суміші з сірчанокислим окисним або хлорним або сірчанокислим залізом і та ін.

Хімічні реакції:

Вогнегасник ОХП-10 являє собою циліндричний корпус (резервуар), вкритий всередині антикорозійним покриттям.

У корпус наливають лужну частину заряду. Кислотна частина заряду знаходиться у поліетиленовій колбі, що зачиняється гумовою пробкою.

Корпус вогнегасника закритий стальною кришкою. До неї прикріплений шток, із спеціальною ручкою для приведення в дію вогнегасника.

Кислотна частина заряду знаходиться у поліетиленовому стакані місткістю 450 см³. Лужна частина заряду розчинюється у 8,5 л води та заливається у корпус вогнегасника.

У верхній частині корпусу знаходиться впорскуючий штуцер і мембранний запобіжник. Для прочищення штуцера до рукоятки вогнегасника прикріплюють шпильку або цвях.

Для приведення вогнегасника в дію необхідно зробити таке:

- прочистити штуцер сприску;

- повернути рукоятку на 180° до упору;

- перекинути вогнегасник штуцером вниз і спрямувати струмінь піни, що витікає, на вогнище.

Таблиця 1