РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З КУРСУ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Контрольна робота є частиною навчального процесу. Вона сприяє самостійному вивченню предмету і є однією з форм перевірки знань студентів. Контрольна робота з курсу “Основи охорони праці” для студентів, що навчаються за програмою бакалавра складається з двох частин:

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.

Виконується в формі стислого конспекту лекцій за переліком питань, що становлять зміст навчальної дисципліни “Основи охорони праці”:

1. Загальні питання охорони праці. Суб’єкти і об’єкти охорони праці.

2. Правові та організаційні основи охорони праці

3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

4. Організація охорони праці на підприємстві

5. Навчання з питань охорони праці

6. Профілактика травматизму та професійних захворювань

7. Основи фізіології та гігієни праці

8. Основи виробничої безпеки

9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах

Увага!!! Конспект лекцій за наведеним вище переліком питань виконується в загальному зошиті від руки. Друкований варіант контрольної роботи розглядатись викладачем не буде.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.

Студент, за наведеними нижче методичними рекомендаціями вирішує 4 практичних завдання.

Увага !!! Результати розрахунків з відповідними поясненнями виконуються в загальному зошиті від руки (після оформлення теоретичної частини контрольної роботи).

Варіант розрахункової частини контрольної роботи студент вибирає за допомогою двох останніх цифр номеру залікової книжки.

Таблиця для вибору варіанту розрахункової частини контрольної роботи

Завдання 1.На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М чоловік. За цей же період сталося N випадків виробничого травматизму, у тому числі К випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму (див. табл. 1).

Таблиця 1

Вказівки до розв’язання задачі 1

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше; М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом, а також на випадки, які не закінчилися у звітному періоді. Названі випадки не враховуються при розрахунках коефіцієнтів травматизму.

Завдання 2.Розрахувати чисельність працівників служб охорони праці на підприємстві, якщо відомо, скільки всього працює чоловік на підприємстві, скільки чоловік працює зі шкідливими речовинами і на роботах підвищеної небезпеки.

Таблиця 2

Вказівки до розв’язання задачі 2

Знаходимо К_в – коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпеку виробництва

К_в = 1 + ,

де Р_ср – середньосписочне число працюючих на підприємстві, люд.; Р_в – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами, незалежно від рівня їхньої концентрації, чол; Р_а - чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, чол.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці виконуємо за формулою

М = 2 + ,

де М – чисельний склад служби охорони, чол; Ф – ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці що враховує втрати робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін., дорівнює 1820 годин.

Завдання 3.Визначити річну економію заробітної плати за рахунок збільшення продуктивності праці в результаті здійснення витрат на проведення заходів щодо зниження травматизму (В_зт), а також економічну ефективність цих заходів. Відомо: чисельність працюючих (К_п), середня річна зарплата одного працівника (З_п), кількість днів непрацездатності через травми на 100 працюючих знизилася з Н_тп до Н_тз, вартість річної продукції підприємства (П_р), вартість продукції за зміну одного працюючого (П_оп).

Таблиця 3

Вказівки до розв’язання задачі 3

Скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності (чи травматизму) за визначений період визначається за формулою:

,

де Н_тп і Н_тз – кількість днів непрацездатності через хворобу і травми на 100 працюючих, відповідно до і після виконання заходу; К_п – средньооблікова кількість працюючих, осіб.

Збільшення продуктивності праці визначається за формулою:

,

де ∆Н – скорочення витрат робочого часу від зниження рівня захворюваності; П_оп – вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працюючого виробничого персоналу; П_р – вартість річної товарної продукції підприємства.

Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму визначається за формулою:

,

де ∆П_п – збільшення продуктивності праці; К_п – середньорічна кількість виробничого персоналу; З_п – середньорічна зарплата одного працівника.

Показник ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці є відношенням розміру річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:

Розрахуємо значення Е_р, припустивши, що річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві складається, для даного випадку, з річної економії зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму, формула:

,

Е_р – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків); Е_з – річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму; В_зт – витрати на проведення заходів щодо зниження травматизму.

Завдання 4.Розрахувати економічний ефект та ефективність проведених заходів з охорони праці. Вихідні дані: скорочення витрат робочого часу на одного робітника (ΔВРЧ), умовно-постійні витрати в собівартості продукції (УПВ), вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника (ВП_з), вартість річної продукції підприємства (ВРП_п), витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці (ВП_оп), кількість працівників (КП), річна заробітна плата працівника (ЗП_р).

Таблиця 4

Вказівки до розв’язання задачі 4

Визначаємо річну економію на собівартості при зменшенні умовно-постійних витрат за формулою:

,

де УПВ – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції; ΔВРЧ – скорочення витрат робочого часу на одного робітника; КП – кількість працівників на підприємстві; ВП_з – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника; ВРП_п – вартість річної продукції підприємства.

Зростання продуктивності праці у % визначаємо за формулою:

,

де ΔВРЧ – скорочення витрат робочого часу на одного робітника; ВП_з – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника; ВРП_п – вартість річної продукції підприємства.

Річну економію зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму визначаємо за формулою:

,

де ∆П_п – збільшення продуктивності праці; ЗП_р – середньорічна зарплата одного працівника з урахуванням відрахувань на соцстрахування; КП – середньорічна кількість виробничого персоналу.

Визначаємо сумарну річну економію за формулою:

,

Коефіцієнт ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці визначаємо за формулою:

,

де Е_річ – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток чи зменшення збитків); ВП_оп – витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці.

Економічний ефект визначається як різниця між річними економічними результатами заходів щодо охорони праці і витратами на їх здійснення з урахуванням нормативного коефіцієнту економічної ефективності капітальних вкладень в охорону праці, який дорівнює 0,08:

,

Еріч – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві ( прибуток чи зменшення збитків);

ВП_оп – витрати підприємства на проведення заходів з охорони праці.