При виконанні комплексної теми курсового проекту допускається використання однакових відомостей у теоритичній частині (перший розділ) в тому обсязі який є спільним для виконуваних завдань. В комплексному курсовому проекті допускається часткове перетинання завдань в рамках комплексної теми, такий перетин повинен бути відображений в кожному звіті. (Наприклад якщо коплекс програм(або їх частини) використовують спільну таблицю з бази даних то її структуру доцільно описати в кожному звіті. Якщо для реалізації завдання використовуються спільні класи то їхній опис дублюється в кожному звіті, і т.д.).
Практична частина (другий розділ) містить дані що стосуються завдання а не комплексної тами, тобто висвітлюються шляхи застосування результатів завдання на практиці.
Вступ та загальні висновки повинні містити акцент на завданні, але також повинна бути розглянута тема в цілому.
Решта вимог така сама як і до звичайних тем курсових проектів.
План роботи (за структурою) повинен розкривати тему і бути відображеним у змісті. План узгоджується з керівником. Виконавець проекту може скласти суто для себе ширший і деталізований робочий план.
Зміст роботи (друкується на окремому аркуші) повинен містити такі частини:
Вступ
1.Теоретична частина: 2-5 розділів з можливим поділом на підрозділи
2.Практична частина
Висновки
Список використаної літератури.
Додатки: прототипи сторінок, модель бд, об’єктна модель, структура організація проекту та взаємозвязки між обєктами, лістинг програми.
Текст пояснювальної записки розміщується тільки на аркушах, які мають рамки і основні написи згідно формам, що приведені на рис. 1.1 і 1.2. Відстань від рамки до границь тексту на початку і в кінці рядка повинно становити не менш 5 мм , відстань від верхнього і нижнього рядків тексту до верхньої або нижньої частини форми – не менш 10 мм. Текст основної частини пояснювальної записки ділять на розділи, підрозділи, пункти і підпункти .
Рис. 1.1. Основний надпис для першого аркуша
пояснювальної записки
Рис. 1.2. Основний надпис для наступних
аркушів пояснювальної записки
В залежності від особливості проекту окремі розділи допускаються об’єднувати або виключати, а також вводити нові розділи.
Розділи можна ділити на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти. При поділі тексту на пункти і підпункти необхідно, щоб кожен пункт, підпункт мав завершену інформацію.
Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабськими цифрами і записувати з абзацного відступу. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всього документа і позначатися арабськими цифрами без крапки.
Кожний розділ починається з нового аркушу. На останньому аркуші розділу текст має займати понад 10 рядків.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять.
Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Якщо текст поділяється тільки на пункти, їх треба нумерувати порядковими номерами в межах документа.
Пункти можуть бути поділені на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3 » (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера не повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2 » (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадки в тексті або додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:
Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Додатки, якщо вони є в роботі, подаються після роботи кожен під номером (наприклад: Додаток № 2).
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» з зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».
Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Громіздкі формули, до складу яких входять знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують окремими рядками. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти в тексті вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщається в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1....
2....Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
Кожну зі складових роботи рекомендується розпочинати з нової сторінки та виділяти заголовок .
Вступ.
У ньому рекомендується:
§обґрунтувати теоретичну і практичну актуальність теми;
§визначити мету і завдання, які ставить перед собою автор;
§підкреслити новизну та актуальність проблеми, та завдання дослідження;
§дати перелік та короткий аналіз праць з даної теми (проблеми), включаючи підручники і навчальні посібники;
§подати характеристику структури роботи.
У першому розділірекомендується розкрити суть поставленої задачі. Описати детально поставлену задачу та відзначити етапи виоконання проекту з висвітленням задач на кожжен етап, оформляється у вигляді плану з категоріями і підкатегоріями. Описати процес дослідження та задачі які виникали в його ході.
Проаналізувати наявні аналогічні програмні продукти які використовуються на території України (та/або) світу, визначити їх сильні та слабкі сторони. При відсутногсті аналогів проаналізувати принципово або функціонально схожі програмні продукти. Описати відмінні та особливі риси створюваного програмного продукту.
Рекомендується розкрити понятійні категорії, описати досліджувані явища, дати огляд літератури і порівняти різні концепції, класифікувати зібраний матеріал, виділити актуальність проблеми. В теоретичній частині також розкривається основна суть теми, характеризується об’єкт та предмет дослідження, подається опис предметної області та виконується постановка задачі. Перший розділ може мати самостійну (сформульовану окремими підрозділами або підпунктами) внутрішню структуру.
У другому розділівисвітлюються шляхи застосування результатів дослідження у практиці, а саме:
— алгоритм розв’язку поставленої задачі та інформаційна структура моделі (опис вхідних, вихідних та внутрішніх даних);
— опис функціональних частин та розкриття зв’язків між ними;
— опис об’єктів які були спороектовані
— тестування (перевірка роботи програми на заздалегідь перевірених вхідних-вихідних даних). Причому тестування повинно передбачати всі можливі випадки реакції моделі на різні типи вхідних даних:
— опис програми: інтерфейс та керівництво користувача.
Кожен розділ повинен містити лаконічні висновки та узагальнення.
Закінчується робота загальними «Висновками». Список використаної літературита посилання у тексті повинні відповідати вимогам стандартів. У додатках подається алгоритм організації проекту, прототипи сторінок ,модель структури бази даних (якщо така використовуєтся), об’єктна модель проекту (класи, функції їх структура та призначення), лістінг програми (текст коду) та, за необхідності, демонстраційні листи.
Робота друкується (набирається)студентом самостійно на комп’ютері в одному з текстових редакторів. Формат паперу А4 (210х297 мм), шрифт Times New Roman текстового редактора WORD 14 пт.(1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом з полями: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1, 5 см.
Орієнтовний обсяг — 30-60 сторінок або, з врахуванням специфіки предмета, в обсязі, що дозволяє розкрити тему. Це питання вирішується з керівником.
Сторінки роботи повиннібути пронумеровані. Номери сторінок проставляють в спеціальниї комірках рамки. Титульні та перші(завдання) сторінки не нумеруються, але в загальній нумерації враховуються. У «Змісті» проставляються тільки номери сторінок, з яких починаються розділи, частини, параграфи. Після перевірки науковий керівник приймає рішення про рекомендацію роботи до захисту, про що робить підпис на титульній сторінці. Дотримання форми титульної, зміста та інших сторінок курсового проекту обов’язкове (у рамках).
Кінцева оцінка курсового проекту визначається результатами її усного захисту на комісії за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) за такими критеріями:
üзовнішнє оформлення ;
üякість виступу та презентації;
üзмістовність та повнота розкриття теми;
üлогічність та предметність висновків;
üнаявність достатньої кількості належно оформлених посилань на використані джерела;
üдостатньо повний список літератури з обраної проблеми (теми);
üзнання відповідного теоретичного матеріалу і вміння використовувати їх на практиці.
Результати захисту формляються протоколом, що ведеться цикловою комісією і заносяться до журналу реєстрації виконаних робіт та у встановленому порядку відображаються в екзаменаційній відомості навчальної частини.
Захищені курсові проектизберігаються в цикловій комісії та здаються в архів у встановленому порядку.
Затверджено на засідані циклової комісії програмування та інформаційних технологій. Протокол № ___ від ________________.
Голова ЦК І. Щербан
Взірець оформлення титульної сторінки курсової роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
