HTML-документ може бути дуже великим, і в цьому випадку користувачу винна бути надана можливість швидко переміщатися до потрібного розділу сторінки. Для цього можна використовувати механізм гіперпосилань. Необхідно також в потрібних місцях тексту розставити відповідні мітки. <а name=’’Мітка’’></a>
В цьому випадку для переходу усередині документа можна використовувати наступну конструкцію:
<P>Перехід до <А href=’’#Мітка’’>мітці</a></p>
Декілька подібних рядків можуть утворити своєрідний зміст Web-сторінки, який можна розмістити на початку і в кінці документа.
<BASE>
Елемент для установки базової адреси (URL) для посилань. Це дозволяє опускати їх початкову частину. Для використовування елемента необхідна наступна конструкція:
<BASE href=’’http://комп’ютер/шлях1’’>
Фрагмент шлях1 не є обов'язковим. При форматуванні повної адреси він буде відкинутий.
У тому випадку, коли треба задати базову адресу для локального диска (наприклад D:), повинна бути використана така конструкція:
<BASE href=’’file://D:\шлях\’’>
Тоді при вказівці відносного посилання можна задати не тільки ім'я файлу, але і імена тек, в яких він знаходитися. Іншими словами, шлях до файлів може бути розбитий на дві частини: абсолютну і відносну. Це корисно у тому випадку, коли для файлів вказаних в документі, є загальний початковий фрагмент шляху. Відносні посилання, як випливає з їх назви, побудовані відносно поточного документа або адреси. Приклади таких адрес:
1. /
2. /demo/
3. /images/pic.gif
4. ../help/me.html
5. manual/info.html
Перші два посилання називаються неповні і указують веб-серверу завантажувати файл index.html (або default.html) тому, що знаходиться в корені сайту (приклад 1) або теці demo (приклад 2). Якщо файл index.html відсутній, браузер, як правило, показує список файлів, що знаходяться в даному каталозі. Слеш перед адресою говорить про те, що адресація починається від кореня сайту (приклад 3), двокрапка - перейти на рівень вище в списку каталогів сайту (приклад 4).