· структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі;
· схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів;
· опис розробленої програми;
· контрольний приклад (опис, результати його виконання у вигляді роздруківки);
· висновки;
· список літератури;
· додатки:
А.роздруківка тексту програми з детальними коментарями;
Б.комплект тестів, на яких було перевірено функціонування програми;
В.інструкція по використанню програми.
Загальний обсяг пояснювальної записки складає приблизно 15 – 20 сторінок тексту. Сторінки з додатками не входять у ці 15-20 сторінок тексту пояснювальної записки.
Розділ “Аналіз предметній галузі задачі” містить аналітичний огляд літературних джерел та прототипів щодо розкриття теми курсової роботи (3-5 стор.). Він повинен характеризувати ступінь знайомства студента із задачею, її математичним змістом та різними методами її розв’язання та існуючими програмними системами, в яких вирішуються аналогічні задачі. Літературними джерелами можуть бути підручники, монографії, статті, електронні джерела (Інтернет, телеконференції тощо). Посилання на літературні джерела є обов’язковими.
На основі попереднього розділу студент повинен формалізувати “Постановку задачі” та надати обґрунтований вибір варіанту її рішення (якщо такі існують), відзначити особливості та переваги обраного варіанту рішення. Постановка задачі виконується згідно п. 3.2.3. стандарту РД 50-34_698-90 [2]. В ньому вказано:
„В разделе "Постановка задачи" указывают основные пути и направления решения задачи, требования и ограничения на решение, критерии оценки результатов.”
Розділ “Структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі” повинен містити діаграму класів, котрі необхідні для розв’язання задачі. Вибір структур даних повинен бути обґрунтованим, а при можливості використання різних варіантів треба пояснити свій вибір. Діаграми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].
У розділі “Схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів” подається діаграма взаємодії об’єктів в цілому та блок-схеми алгоритмів їх окремих методів. Виконується обґрунтування обраних алгоритмів з відповідними посиланнями на літературні джерела. При описі алгоритмів використовуються поняття та абстракції, розглянуті у попередніх розділах.
Схеми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].
В “Описі розробленої програми” повинна бути описана реалізація розроблених класів, з аргументацією обраних програмних рішень. Окремо подається і коментується програмний код, введений до автоматично створених класів та методів (в першу чергу - змінні та функції, додані до коду головної форми). Сама програма повинна бути добре прокоментована. Обов’язково описується процес налагодження програми (які вікна були використані, методика трасування тощо). Наводиться статистика використаного на програмування часу.
Опис контрольного прикладу містить вихідні дані та їх аналіз; дані, одержані в результаті роботи програми, результати роботи програми у вигляді роздруківок вмісту екрану, вікон тощо. Якщо при налагодженні програми було сформовано серію тестових прикладів, то їх доцільно розмістити у окремому додатку до курсової роботи.
Висновки підсумовують основні результати, досягнуті автором при виконанні курсової роботи: теоретичні результати, оригінальні структури даних та алгоритми, відомості про створену програму тощо.
Наведення матеріалу у роботі повинно підпорядковуватись логіці конструювання програм та алгоритмів. Кожен наступний крок має логічно і обґрунтовано випливати з попереднього.
Опис програми виконується відповідно ЕСПД ГОСТ 19_402-78 „Описание программы” [4].
