Необхідно засвоїти, що до основних причин ураження електричним струмом відносять технічні, організаційно - технічні, організаційні, організаційно – соціальні.
До технічних причин електротравм належать недосконалість конструкцій, випадкове доторкання, невідповідність будови електроустановок умовам їх застосування, поява напруги на металевих частинах обладнання. До організаційно- технічних причин входять: невиконання вимог чинних нормативно-технічних документів (НТД); помилка в знятті напруги; відсутність огороджень; плакатів. До організаційних причин відносять відсутність посадових інструкцій, недотриманя вимог щодо безпечного виконання робіт, недостатнє навчання правилам безпеки, відсутність керівництва і контролю робіт, невірна організація праці. До організаційно-соціальних причин відносять негативне ставлення до виконання роботи, змушене виконання не за спеціальністю робіт, залучення працівників до понаднормових робіт.
Студентам необхідно розуміти, що умовами ураження людини електричним струмом є включення людини в електромережу або контакт її тіла в двох точках з різним потенціалом.
Основними видами мереж є: однофазна однопровідна, однофазна двопровідна, трифазна трипровідна з ізольованою нейтраллю, трифазна чотирипровідна з глухозаземленою нейтраллю, трифазна трипровідна з глухозаземленою нейтраллю, трифазна чотирипровідна з ізольованою нейтраллю. На підприємствах харчової промисловості найбільш розповсюджені мережі трифазні трипровідні з ізольованою нейтраллю і трифазні чотирипровідні з глухозаземленою нейтраллю.
Найбільш ймовірні схеми включення людини в електричні мережі:
- між проводом і землею (однофазне);
- між двома проводами (двофазне);
- між двома проводами і землею одночасно (дво- і однофазне);
- між двома точками землі (напруга кроку).
Проаналізувати кожну схему включення і значення струму, який протікає через тіло людини.
Захист від ураження електричним струмомоб’єднується наступними системами засобів і заходів: технічні, організаційно-технічні.
Технічні засоби і заходи реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями вони розподіляються на дві групи:
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Перша група включаює:
- ізоляцію струмовідних частин;
- недоступність струмовідних частин;
- блокування безпеки;
- засоби орієнтації в електроустановках;
- виконання електроустановок, ізольованих від землі;
- захисне розділення електричних мереж;
- застосування малих напруг;
- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;
- вирівнювання потенціалів.
Друга група включаює:
- захисне заземлення;
- занулення;
- захисне відключення.
Захисне заземлення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою.
Захисному заземленню підлягають:
- електроустановки напругою 380 В і більше змінного струму і 440 В і більше постійного струму незалежно від категорії приміщень (умов) щодо небезпеки електротравм;
- електроустановки напругою більше 42 В змінного струму і більше 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою електротравм, а також електроустановки поза приміщеннями;
- всі електроустановки, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах (з метою попередження вибухів).
З а н у л е н н я. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, занулення в загальному розумінні — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
Занулення в електроустановках — це навмисне з'єднання елементів електроустановки, які не знаходяться під напругою, з глухо-заземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мережах трифазного струму, з глухозаземленим вводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.
Для забезпечення ефективності захисту при застосуванні занулення необхідно, щоб струм короткого замикання відповідав струму спрацювання захисту від короткого замикання. Вимоги щодо застосування занулення залежно від величини напруги і категорії приміщень за небезпекою електротравм аналогічні вимогам до застосування захисного заземлення. За величиною напруги мережі живлення застосування занулення обмежується напругою до 1 кВ.
Захисне відключення. Відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.
Організаційно-технічні системи засобів і заходів щодо електробезпеки включає:
- розробку посадових інструкцій;
- своєчасне навчання;
- призначення відповідальних за електрогосподарство.
