Фізіологія та психологія праці: характеристика умов праці, фактори, які впливають на умови праці; категорії важкості умов праці; режими праці та відпочинку; функціональна музика

Засвоїти, що оцінка умов праці проводиться на основі «Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» [13].

Знати, що виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: 1 клас — оптимальні умови праці; 2 клас — допустимі умови праці; 3 клас — шкідливі умови праці; 4 клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці [1-3].

Відносно факторів виробничого середовища слід виділити наступні: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвука, освітленості.

Сучасний трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Треба усвідомити, що важкість праці означає ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці - навантаження на центральну нервову систему, яка оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

Режими праці та відпочинку слід розглядати як важливе завдання у поліпшенні праці. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини в конкретних умовах праці.

Робочий час є загальною мірою кількості праці. Загальна тривалість робочого часу визначається, з одного боку, рівнем розвитку виробництва, з іншого — фізичними і психофізіологічними можливостями людини. Однак, згідно з Кодексом законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі шкідливих умов праці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не може перевищувати 36 год на тиждень. Законодавством також установлюється скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу може установлюватися за рахунок власних коштів підприємств і організацій для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Раціоналізація внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку пов’язана в значній мірі із застосуванням функціональної музики. Вона супроводжує процеси праці з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності. Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлюється ще і тим, що вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів.

Призначення і характер музикальних передач протягом робочої зміни обумовлюється динамікою працездатності. Доцільно передавати зустрічну музику перед початком роботи протягом 15…20 хв, щоб підняти тонус і настрій працівників. Проводиться трансляція музикальних передач для стимулювання робочого процесу на початку зміни і після обіду протягом 10…15 хв. На початкових стадіях розвитку втоми в першій і другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання втоми і зняття відчуття стомлення. В останню годину роботи транслюють так звану передфінальну музику, а по закінченні роботи — фінальну, яка також покликана зняти відчуття стомлення. Загальна тривалість музикальних передач за зміну становить 1…2,5 год залежно від конкретних виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відповідними графіками. Відмічено особливу ефективність функціональної музики при виконанні монотонних робіт.