Приміщення площею 50 м2, ширина якого складає 5 м, довжина – 10 м, висота – 3 м.
Використаємо метод світлового потоку. Щоб визначити потрібну кількість світильників, що мають забезпечувати нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, який падає на робочу поверхню за формулою (2.1):
F – світловий потік, який розраховується, Лм;
E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;
S – площа освітлюваного приміщення (S = 50 м2);
Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (Z = 1,1);
K – коефіцієнт запасу, який враховує зменшення світлового потоку лампи у результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (К = 1,5);
η – коефіцієнт використання світлового потоку, значення коефіцієнтів дорівнюють ρст = 40% і ρстелі = 60%.
Обчислюємо індекс приміщення за формулою (2.2):
S – площа приміщення, S = 50 м2;
h – розрахункова висота підвісу, h = 2,9 м;
A – ширина приміщення, А = 10 м;
B – довжина приміщення, В = 5 м.
Підставляємо значення:
Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 [ДБН В.2.5-28-2006] знаходимо η = 0,31.
Підставляємо усі значення в формулу для визначення світлового потоку F:
Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм. Оберемо потрібну кількість ламп в світильниках за формулою (2.3):
N – кількість ламп, які визначаються;
F - світловий потік, F = 79838,72 Лм;
Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.
Рис. 3.2.1- Схема розташування світильників
Отже, у приміщенні використовуються світильники типу ОД, що комплектуються двома лампами ЛБ 40-1. Тобто, необхідно використати 9 світильників із 18 працюючими лампами в них – це забезпечить нормований рівень освітленості. Завдяки виконаним розрахункам була отримана достатня освітленість приміщення, що однозначно сприятливо позначитися на здоров'ї і комфорті користувачів ПК.