Матеріальна відповідальність

Матеріальну відповідальність роботодавців і працівників регламентує КЗпП гл. ІХ ст.130 – 138 та інші нормативні акти.

Матеріальна відповідальність – це відшкодування збитків. Вона може накладатися на роботодавця за шкоду заподіяну здоров’ю працівників, трудове каліцтво або втрату ними здоров’я під час виконання службових обов’язків, а на працівників і службовців – за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання ними службових обов’язків.

Матеріальна відповідальність може бути обмеженою і повною.

Обмежену відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству або роботодавцю несуть робітники і службовці у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати.

Стягнення відповідних грошових сум з винних працівників здійснюється із заробітної плати відповідно до наказу і письмової згоди працівника, але не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди. При відсутності письмової згоди стягнення може здійснюватися лише після вирішення справи районним народним судом.

Повну матеріальну відповідальність може нести працівник, який завдав збитків роботодавцю в результаті порушення правил охорони праці, у таких випадках:

-при наявності у діях винного ознак кримінального злочину;

-якщо на працівника спеціальними законами накладена повна матеріальна відповідальність;

-якщо між працівником і роботодавцем існує спеціальний договір про те, що працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність;

-якщо збиток був нанесений працівником поза виконанням ним трудових обов’язків.

Повну матеріальну відповідальність закон передбачає також у тих випадках, коли працівник заподіяв шкоду в нетверезому стані або умисному знищенні, псуванні матеріалів, інструментів, що були йому надані у користування. Про повну матеріальну відповідальність у законі йдеться тоді, коли службова особа незаконно звільнила або перевила працівника на іншу роботу.

Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними витратами або з балансової вартості матеріальних цінностей.

Повне матеріальне відшкодування збитків може стягуватись з службової особи, якщо її провина встановлена судово – слідчими органами: якщо особа, винна у заподіянні шкоди, передана на поруки або її справа передана на розгляду комісію з трудових спорів.

Для притягнення винних осіб до повної матеріальної відповідальності роботодавець має пред’явити через суд регресний позов.