Залежно від виробничих обставин в процесі праці організм людини сприймає комплекс чинників, що можуть позитивно або негативно впливати на стан її здоров‘я та рівень працездатності.
Залежно від інтенсивності та часу дії ці чинники можуть бути небезпечними або шкідливими.
Небезпечниминазиваються чинники, здатні при відповідних умовах викликати гостре порушення здоров‘я або загибель організму; шкідливими – чинники, що чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання і інші професійні наслідки.
Організм людини може пристосуватися до виробничих умов лише тоді, коли шкідливі або небезпечні чинники не досить активні і їх рівень знаходиться в межах гранично допустимих нормативних значень. Якщо ж шкідливі і небезпечні чинники виробничого середовища досить активні, тоді організм людини не в змозі до них пристосуватися і його нормальне функціонування порушується, а стан здоров‘я погіршується внаслідок чого виникають виробничі травми або професійні захворювання.
Відповідно до державного стандарту шкідливі і небезпечні чинники за дією та природою впливу поділяються на чотири класи: фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.
До фізичних шкідливих та небезпечних чинників належить шум, вібрація і інші коливальні впливи, іонізуючі і неіонізуючі випромінювання, кліматичні параметри (температура, вологість і рух повітря), атмосферний тиск, рівень освітлення, а також фіброгенний пил і т.ін.
До хімічних шкідливих і небезпечних чинників за характером впливу на організм людини належать токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні та мутагенні речовини різного агрегатного стану, що здатні викликати будь-які загальні, місцеві або віддалені в часі негативні наслідки на організм. За шляхами проникнення в організм людини вони можуть діяти через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови та слизові оболонки.
До біологічних шкідливих та небезпечних чинників належать патогенні мікроорганізми, мікробні препарати, біологічні пестициди, сапрофітна спороутворююча мікрофлора, мікроорганізми – продуценти мікробіологічних препаратів.
До психофізіологічних небезпечних й шкідливих виробничих чинників за характером їх дії належать фізичні статичні й динамічні перевантаження-піднімання й перенесення вантажів, незручне положення тіла, тривалий тиск на шкіру, суглоби, м‘язи та кістки; фізіологічно недостатня рухова активність (гіподинамія); нервово-психічні перевантаження – розумове перевантаження, емоційні навантаження, перенапруга аналізаторів.
Найбільш характерними специфічними наслідками впливу шкідливих й небезпечних чинників є виробничі травми і професійні захворювання.
Між виробничими небезпечними й шкідливими чинниками досить важко провести відповідну межу. Один і той же виробничий чинник за природою своєї дії може одночасно належати до різних класифікаційних груп. Наприклад, виробничий пил залежно від походження та інших характеристик може спричинити легеневий фіброз або травмування очей або інших ділянок тіла; іонізуюча радіація може викликати променеву хворобу або спричинити променеве смертельне ураження («смерть під променем»); шум може бути причиною професійного невриту або слухової травми і т. ін.
Відповідна форма організації праці та результати наукових розробок з питань гігієни та виробничої санітарії усувають дію деяких шкідливих небезпечних чинників, знімають негативні наслідки перевантажень як фізичного так й психофізіологічного характеру і створюють умови для тривалого довголіття та високого рівня працездатності .
2.Державний пожежний нагляд,його повноваження,права та обов`язки
В системі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).
Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.
Органи Держпожнагляду відповідно до покладених на них обов’язків мають:
· розробляти загальнодержавні правила пожежної безпеки;
· погоджувати проекти державних і галузевих стандартів, нормативно-технічних документів про пожежну безпеку і ін.;
· здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки;
· брати участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію об’єктів і давати дозвіл на введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів;
· проводити експертизу проектів на забудову об’єктів щодо відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки;
· проводити випробовування нових зразків пожежонебезпечного обладнання і т. ін.
Посадові особи та інспектори органів пожежного нагляду мають право:
· проводити пожежне обстеження підприємства, установ, організацій незалежно від форм власності;
· одержувати необхідні пояснювальні матеріали;
· надсилати керівникам та громадянам обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень та недоліків щодо пожежної безпеки;
· застосовувати штрафні санкції у разі порушення законодавчих вимог пожежної безпеки;
· припиняти або забороняти роботу у разі виявлення порушень правил пожежної безпеки.
Отже, основним завданням Держпожнагляду є контроль за дотриманням вимог державних стандартів, правил пожежної безпеки в процесі проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації промислових об’єктів, а також виявлення та усунення причин, що спричиняють пожежі та створюють загрозу життю або здоров’ю людей.
Якщо порушення правил пожежної безпеки мають тяжкі наслідки винні особи притягуються до кримінальної відповідальності згідно з кримінальним кодексом, який передбачає виправні роботи строком до 2 років, а в разі наявнності людських жертв – позбавлення волі до 8 років.
Відповідно до своїх посадових обов’язків органи Держпожнагляду проводять технічне розслідування обставин та причин пожежі, загибелі або травмування людей, знищення або пошкодження матеріальних цінностей.
Органи Держпожнагляду у свій діяльності не залежать від будь-який інших громадських органів, об’єднань, політичних формувань або органів виконавчої влади. Вони діють відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» та Положення про ці органи.
