Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води;удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих зі шкідливими речовинами;герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів;нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів у атмосферу;попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;використання засобів індивідуального захисту.
19.Санітарно-побутові приміщення , їх роль на виробництві.(кімнати відпочинку, умивальники, душові ітд.).
Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення згідно з чинними будівельними та санітарними нормами технологічного проектування. Туалетні, душові та умивальні не можна розміщувати над приміщеннями управлінь, приміщеннями для навчальних занять, громадського харчування, медпунктів, культурного обслуговування, громадських організацій, над приміщеннями для годування грудних дітей.Душові повинні розмішуватися поруч із гардеробними. При душових слід передбачати переддушові приміщення для переодягання, обладнані лавками з розрахунку 3 місця на кожну душову сітку. Розміщення душових і переддушових біля зовнішніх стін не дозволяється.Душові кабіни мають бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розміщеною при вході в кабіну, а також полицями для банних засобів, ослінчиками для миття ніг і дерев'яними настилами. Кількість душових повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш численній зміні, від 3 до 15 осіб на одну сітку Умивальні повинні розміщуватися поруч із гардеробними робочого одягу. В них повинні бути гачки для рушників і одягу, посуд для рідкого або полиці для кускового мила. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем із безперервною подачею гарячої і холодної води. Біля умивальника завжди мають бути мило, рушник (електрична сушарка). Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалювальних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10°С, необхідно передбачати спеціальні приміщення для обігріву.
20. Причини пожеж будівель і споруд. Організація пожежної безпеки на підприємствах.
До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо мають відповідати вимогам будівельних норм, їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, улаштування стоянок транспорту. Все сміття та відходи необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними й перебувати в задовільному стані будь-якої пори року. Пожежні крани мають бути вкомплектовані пожежними рукавами та стволами однакового з ними діаметра, а також важелями для полегшення відкривання вентилів, утримуватися справними й доступними для використання. Не рідше одного разу на шість місяців вони мають перевірятися на працездатність службою, яка здійснює їх технічне обслуговування. Заряджання та перезаряджання вогнегасників має виконуватися відповідно до інструкції з їх експлуатації. Перезаряджанню підлягають також вогнегасники із зірваними пломбами.Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.Горище, венткамери, електрощитові та інші технічні приміщення не повинні використовуватися не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів).Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових слід утримувати замкненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказане місце зберігання ключів.Стан вогнезахисної обробки слід перевіряти не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.У разі перепланування приміщень, зміни їхнього функціонального призначення належить дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та технологічного проектування.Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях має здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізикО-хімічних властивостей і сумісності.
21. Нормування чистоти повітря робочої зони.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні ГДК менше 0,1 мг/м (свинець, ртуть, озон). — 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1 мг…-1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги). — 3-й —речовини помірно небезпечні, ГДК 1,0 мг/м3.. 10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол). — 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:О – гостронаправленої дії;А — алергічної дії;К — канцерогенної дії;Ф —фібрргенної дії.До шкідливих речовин одно спрямованої дії від носяться шкідливі речовини, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини. Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують такі методи:експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторногб порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні;лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколорметричного) в лабораторних умовах;метод неперервної автоматичної реєстрації вшау у повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів Та газосигналізаторів (ФКГ- ЗМ на хлор, «Сирена-2» на амоніак, «Фотон» на сірководень)
22. Нормування параметрів мікроклімату.
Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов. Оптимальні умови мікроклімату – таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого. Допустимі мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, що при тривалому й систематичному впливі на людину може викликати минаючі чи такі, що швидко нормалізуються, зміни функціонального і теплового стану організму. При цьому не відбувається порушення здоров'я працюючого, однак можливе додаткове короткочасне напруження в роботі механізму терморегуляції. Контроль параметрів мікроклімату здійснюється рядом вимірювальних засобів: температура повітря – термометром; відносна вологість повітря – психрометром; швидкість руху повітря – анемометрами; інтенсивність теплового випромінювання – актинометром або через температуру поверхні обладнання, що вимірюють дистанційно; барометричний тиск – барометром;
23.Природна вентиляція , область застосування : переваги і недоліки, принципи розрахунку.
Загальнообмінна неорганізована природна вентиляція (інфільтрація, або природне провітрювання) — здійснюється зміною повітря у приміщенні через нещільності в огородженнях і елементах будівельних конструкцій, завдяки різниці тиску ззовні й всередині приміщення.Такий повітрообмін залежить від багатьох факторів — сили і напрямку вітру, температури повітря всередині приміщення і ззовні споруди, виду огородження і якості будівельних робіт. Однакінфільтрація спостерігається і в житлових будівлях і може досягати 0,5. ..0,75 об’єму будівлі за годину, з для промислових підприємств —1…1,5.Для забезпечення постійного повітрообміну за умови підтримки чистоти повітря у приміщенні служить загальнообмінна організована природна вентиляція. Організована, або регульована, природна вентиляція може бути канальною та безканальною (аерація).Канальна природна витяжна вентиляція без організованого припливу чистого повітря використовується в житлових та адміністративних будівля. Треба зауважити, що позитивною стороною аерації є повітрообмін без втрат механічної енергії. До недоліків аерації слід віднести те, що в теплу пору року ефективність аерації може падати за рахунок підвищення температури зовнішнього повітря, і крім того, повітря, яке припливає у приміщення, не проходить попереднього очищення, охолодження тощо.
24. Штучна вентиляція: види, область застосування принципи розрахунку.
Штучна (механічна) вентиляція на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону.Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітряний забір у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за його межами. Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому рб’ємі робочої зони приміщення.Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Припливна вентиляція. Схема припливної механічної вентиляції включає: повітрозабірний пристрій; фільтр для очищення повітря; повітронагрівач (калорифер); вентилятор; мережу повітроводів та припливні патрубки з насадками.Якщо немає необхідності підігрівати припливне повітря, то його пропускають безпосередньо у виробничі приміщення через обвідний канал.Повітрозабірні пристрої необхідно розташувати в місцях, де повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2 м. від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі — нижче 6 м. і по горизонталі — не ближче 25 м.Припливне повітря подасться у приміщення, як правило, розсіяним потоком, для чого використовуються спеціальні насадки. Витяжна та припливно-витяжна вентиляція . Витяжна вентиляція складається з очисного пристрою, вентилятора, центрального та відсмоктуючих повітроводів.Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м. над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;штучним, що створюється електричними джерелами світла;суміщеним, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучний.Природне освітлення поділяється на:бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.Загальним називають освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, у процесі роботи, напрямок світла.Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.
26. Поняття про шум на виробництві, заходи по попередженню та усуненню їх шкідливого впливу.
