Проектування промислових підприємств повинно виконуватися відповідно до вимог СН 245-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств". Майданчики виробничих територій повинні забезпечувати добрі умови природного освітлення, водопостачання і провітрювання території. Виробничі будинки повинні розташовуватися в залежності від технологічного процесу і шкідливих виробничих факторів. Приміщення, у яких виробничі процеси пов'язані з виділенням шкідливих газів, пару, пилу та іншими негативними виробничими факторами, розташовуються стосовно інших будинків і населених пунктів з підвітряної сторони для вітрів переважного напрямку. У цивільній авіації до таких виробництв відносяться: станції випробування двигунів, гальванічні, лакофарбові ділянки і т.ін.
Згідно з характером шкідливих виробничих факторів установлено п'ять класів санітарно-захисних зон:
I клас має ширину захисної зони 1000; II клас – 500; III клас – 300; IV клас – 100 і V клас – 50. Для винятково шкідливих виробництв ширина захисної зони може бути збільшена, але не більше ніж у три рази. Санітарно-захисні зони експлуатаційних підприємств цивільної авіації відносяться до I класу. Однак, з погляду на наявність таких шкідливих виробничих факторів, як шум великої інтенсивності, електромагнітні випромінювання ВЧ і НВЧ діапазонів радіотехнічних засобів та інші, ширину санітарно-захисної зони варто збільшувати до 3 км. Санітарно-захисні зони авіаремонтних підприємств відносяться до II або III класу. На території санітарно-захисної зони можуть бути розміщені підприємства з менш шкідливими виробничими факторами, підсобні приміщення, склади, приміщення для охорони. Ця територія повинна бути упоряджена. Територія підприємств повинна бути обладнана водопроводом і каналізацією, мати асфальтовані чи інші тверді покриття проїздів і проходів, безпеки руху. В аеропортах перони, місця підготовки і стоянки ПК, шляхи руху спецтранспорта повинні
обов'язково мати встановлену помітку відповідно до НАОП 5.1.30-6.08-86 "Керівництво з організації руху повітряних суден, спецтранспорту та засобів механізації на аеродромах цивільної авіації".
Усі виробничі приміщення проектуються і будуються за умови, що на одного робітника повинно бути не менше 15 м3 об’єму приміщення або 4,5 м2 площі при мінімальній висоті 3,2 м. Стіни і стелі повинні бути мало теплопровідними, не затримувати пил, підлоги – теплими, еластичними, рівними і не слизькими. Якщо в процесі роботи використовуються отруйні речовини (наприклад, ртуть, свинець, тетраетилсвинець і т.ін.), при внутрішній обробці приміщень дотримуються спеціальних вимог.
У виробничих приміщеннях передбачаються санітарно-побутові приміщення: гардеробні з умивальниками і душовими; кімнати для знепилювання, просушування і збезводнювання одягу; приміщення для прийому їжі й відпочинку; курильні кімнати; оздоровпункти для надання першої допомоги потерпілим на виробництві і хворим, а також для проведення лікувальної і санітарно-профілактичної роботи. Розміри мінімально допустимих площ зазначених приміщень на одного працюючого приведені в табл. 9.1:
Таблиця 9.1
Мінімально припустимі площі санітарно-побутових приміщень, м2
Гардеробні
0,05-1,2
Душові кабіни
0,81-1,62
Вільна площадка перед душовою кабіною
0,54
Приміщення для сушіння одягу
0,2
Курильні кімнати
0,03
Приміщення для обігріву
0,1
Кімната для прийому їжі
При потребі допоміжні приміщення розташовуються в прибудовах виробничих будинків чи в окремих будинках, з'єднаних з виробничими опалювальними переходами.