Основними шляхами при розробці засобів захисту від впливу ВЧ і НВЧ полів є: зменшення ЩПЕ випромінювання безпосередньо від самого джерела, екранування джерела випромінювання, екранування робочого місця чи віддалення його від джерела випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту. На практиці може застосовуватися один з методів захисту чи одночасно кілька методів.
Засоби захисту повинні задовольняти наступним вимогам: не спотворювати ЕМП; не знижувати якість технічного обслуговування і ремонту – одного з найважливіших факторів забезпечення безпеки польотів ПК; не знижувати продуктивність праці.
Зменшення ЩПЕ безпосередньо у джерела випромінювання є з най ефективнішим засобом захисту обслуговуючого персоналу, що регулює, настроює й проводить іспит передавачів радіолокаційних станцій і генераторів НВЧ. Для цього замість антени підключають погоджену з вихідним каскадом передавача навантаження – еквівалент антени (поглинач потужності). В еквіваленті антени генеруюча енергія цілком поглинається, не порушуючи режиму роботи генератора НВЧ.
Для зменшення відображення електромагнітної енергії поглинаючі елементи еквівалентів антен виконують клинчастої, східчастої або конусоподібної форми. Випромінювання НВЧ енергії в простір при застосуванні еквівалентів антен зменшується більш ніж на 50 дБ, тобто в 100000 разів порівнянні з випромінюванням за допомогою антени.
Віддалення робочого місця від джерела випромінювання - одним із засобів зниження інтенсивності опромінення людей на підприємствах цивільної авіації – реалізується, з одного боку, завдяки дистанційному керуванню й автоматизованому контролю за роботою радіолокаційних станцій, з іншого – установкою радіолокаційних станцій віддалено від робочих приміщень і на визначеній відстані (у залежності від потужності РЛС) від населених пунктів; установкою антен могутніх РЛС на естакадах висотою не менше 10 м для розширення «мертвої» зони випромінювання (зона, де відсутній прямий промінь від спрямованої антени РЛС); роздільним розташуванням приміщень, у яких ремонтуються, налагоджуються, випробуються НВЧ генератори, від загальних виробничих приміщень, де робота не пов'язана з опроміненням НВЧ.
Інтенсивність ЕМП у робочій зоні може знижується шляхом екранування джерел випромінювання металевими суцільними і сітчастими екранами. Інтенсивність випромінювання може бути знижена також за допомогою поглинаючих покриттів. Електромагнітне поле в металевому екрані наводить вихрові струми, що створюють ЕМП, протилежне екрановано. Товщину суцільного металевого екрана вибирають з конструктивних міркувань, тому що глибина проникнення електромагнітної ВЧ і НВЧ енергії невелика. Екран товщиною 0,01 мм послабляє енергію поля на 50 дБ (у 100000 разів). Саме тому як матеріал екрана застосовують фольгу.
Генератори НВЧ енергії можуть екрануватися цілком (замкнутий екран) чи частково (незамкнутий екран). Якщо біля джерела випромінювання є ненаправлене паразитне випромінювання невеликої інтенсивності, наприклад, витік через нещільності фланцевих сполук хвилеводних трактів, вентиляційні щілини й інше, то екранують джерело випромінювання цілком (рис.7.1, а). Якщо ж випромінювання гостронаправлене, наприклад, при випробуванні літальних РЛС на підприємствах цивільної авіації при виконанні ремонтних, налагоджувальних і регламентних робіт у радіо-лабораторіях, то застосовуються незамкнені екрани, у яких енергія НВЧ поглинається в покритті (рис.7.1, б), не проникаючи за бічні і задню стінку екрана.
в
б
а
Поглинаюче
покриття
Поглинаюче
покриття
Рис.7.1. Екрани: а – повне екранування; б – незамкнений екран; в – кожух, що екранує; 1 – металева конструкція; 2 – нерухомий кожух; 3 – поглинаючі покриття.
Поглинаючі екрани (покриття) застосовуються у випадках, коли відбита електромагнітна енергія від внутрішніх поверхонь суцільних металевих екранів може істотно порушити режим роботи НВЧ генератора.
Тому поглинаючі покриття повинні по можливості цілком поглинати енергію. Це досягається відповідним підбором діелектричної і магнітної проникностей поглинаючого матеріалу. Як поглинаючі покриття застосовують гумові коврики з конічними шипами В2Ф-2, В2Ф-1, що поглинають електромагнітну енергію в діапазоні 0,8-4 см; магнітоелектричні пластини ХВ-0,8, ХВ-2,0, ХВ-3,2, ХВ-10,6 – діапазон хвиль, що поглинаються, 0,8-10,6 см; поглинаючі покриття на основі поролону ВРПМ, поглинаючі магнітну енергію в діапазоні 0,8-3 см.
При технічному обслуговуванні літальних РЛС безпосередньо на літаку, при перевірці їхньої працездатності виникає потреба включати високу напругу передавача, при цьому НВЧ енергія випромінюється антеною в простір. Для того, щоб виключити можливість опромінення інженерно-технічного персоналу, що знаходиться поблизу літака, в зоні стоянки, в ангарі, виконують ряд профілактичних заходів: орієнтують, по можливості, вісь літака й антену РЛС убік, де немає людей; видаляють інженерно-технічний слад із зони можливого опромінення; високу напругу включають тільки короткочасно і тільки в положенні перемикача потужності РЛС на 25 чи 50%; установлюють замість обтічника антени екрануючий кожух, з поглинаючим покриттям (рис.7.1, в).
Для послаблення щільності потоку потужності НВЧ випромінювання на 20-30 дБ (100-1000 разів) застосовують сітчасті металеві екрани. Стики між металевими листами повинні електрично надійно з'єднуватися пайкою чи зварюванням по всьому периметру, а знімні чи рушійні частини екранів (двері, оглядові вікна) повинні мати електричний контакт із нерухомою частиною екрана.
Екранування робочого місця передбачають у тих випадках, коли зниження інтенсивності випромінювання безпосередньо біля джерела чи його екранування зумовлюють технічні ускладнення. Екранування робочого місця виконують у вигляді незамкненого екрана чи спеціальної кабіни, звідки керують роботою чи настроюванням установки.
Як індивідуальні засоби захисту від ЕМП НВЧ використовують спеціальний одяг – комбінезони, халати, каптури. Матеріалом для цього одягу служить бавовняна тканина з тонкими металевими нитками, що утворюють сітку. Тканина арт.4381 здатна послабляти потужність випромінювання в діапазоні 0,8-10 см на 20-38 дБ. Для захисту очей застосовують захисні окуляри ОРЗ-5. Скло окулярів покриті тонкою прозорою плівкою двоокису олова SnО2. Оправа – пориста гума із запресованою металевою сіткою.
Скло послаблює потужність у діапазоні 3…150 см не менш ніж на 25 дД, оправа – на 20 дб. Світлопрозорість стекол не менше 74%.
