Терміни і визначення охорони праці

У державному стандарті України ДСТУ 2293-99 “Система стандартів безпеки праці. Охорона праці. Терміни та визначення” встановлені терміни і визначення основних понять з охорони праці. Ці терміни повинні застосовуватися і використовуватися як обов’язкові у всіх видах літератури.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних або лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів, що запобігають впливу на працівників шкідливих виробничих факторів.

Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівників, профілактики несприятливу впливу виробничого середовищ і трудового процесу.

Небезпечний (виробничий) фактор – виробничий фактор, вплив якого в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

Шкідливий (виробничий) фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві – раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, що характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього і виробничого середовища.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Гігієнічна характеристика умов праці – показники, що характеризують об’єктивні дані гігієнічного стану робочого місця, виробничого середовища і трудового процесу.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Виробниче приміщення – замкнутий простір в спеціально призначених будинках і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі трудової діяльності.

Виробничий ризик – ймовірність заподіяння шкоди в залежності від науково-технічного стану виробництва.

Міжгалузеві і галузеві акти з охорони праці – закони, міжгалузеві і галузеві стандарти, норми, правила, положення, інструкції і інші документи з охорони праці, яким надається сила правових норм, обов’язкових для виконання.

Нагляд за охороною праці – одна з форм діяльності державних органів по дотриманню вимог законів і інших нормативних актів з охорони праці, встановлених державною владою.