Мета роботи: закріплення теоретичних знань з нормування санітарно-гігієнічних параметрів для виробничих приміщень, набуття практичних навичок вимірювання та оцінки освітлення виробничих приміщень.
Прилади та інструменти: два люксметра з комплектом світлофільтрів та вимірювальна стрічка.
Вступ. Освітлення виробничих приміщень
Раціональна система освітленості відіграє важливу роль у зниженні виробничого травматизму і підвищує загальну працездатність людини.
Освітленість характеризується кількісними та якісними показниками. Кількісними є: світловий потік «Ф» — потужність променевої енергії (вимірюється в люменах - Лм), освітленість «Е» — відношення світлового потоку до площі освітленої ним поверхні вимірюється в люксах - Лк), сила світла «І0» (в канделах – кД) та інші.
Освітленість вимірюють за допомогою люксметрів, які складаються з фотоелемента та мiкроамперметра. За величиною струму визначають величину освітленості. Якісними показниками, які впливають на умови зорової праці, є фон, контраст об’єкту з фоном, кольоропередача, коефіцієнт пульсації освітленості.
За джерелом освітлення поділяють на природне, штучне і комбіноване.
Природне освітлення
Природне освітлення за своїм спектральним складом найбільш сприятливе. Його рівень характеризується коефіцієнтом природної освітленості(КПО). Це відношення природної освітленості всередині приміщення (Ев) до зовнішньої горизонтальної освітленості (Езов) у %:
. (1)
Для районів м. Харкова, м. Полтави за БНіП мінімальне значення КПО для навчальних приміщень складає 1,5%, для кабінетів креслення – 2,5%. Крім цього показника, в будівництві широко використовують поняття світлового коефіцієнту (СК). Це відношення площі вікон (Sвік) до площі підлоги (Sпід):
(2)
Для навчальних приміщень він повинен бути більше 1/4 (1/6).
Метою розрахунку є визначення площі вікон для заданого приміщення. Це можна зробити наступними способами: