Вузлом називають місце з’єднання двох чи більше елементів. Провідність – величина обернена до опору: Y=1/Z (Z–комплексний опір, для резистивних схем Z=R).
Матриця вузлових провідностей є квадратною матрицею, номери рядків і стовпців якої відповідають номерам вузлів схеми, кожний діагональний елемент є сумою провідностей елементів, з’єднаних з цим вузлом. Недіагональні елементи дорівнюють провідності елементів безпосередньо між відповідними вузлами, взятій з протилежним знаком. Матриця провідності лінійної (в тому числі резистивної) схеми є симетричною відносно головної діагоналі. Приклад схеми та її матриці вузлових провідностей наведено на Рис. 11.1. Матриця вузлових провідностей без нульових рядка та стовпця (вони можуть бути утворені як сума решти рядків та стовпців, а отже з ними визначник цієї матриці рівний нулю) повністю описує відповідну схему.
Рис. 11.1. Схема та її матриця вузлових провідностей.
