Побудова ортогональних проекцій корпусної деталі.

Завдання полягає в виконанні робочого рисунка корпусної деталі і її наочного зображення з вирізом ¼ частини по варіантах, які наведені в таблиці 3, приклад оформлення – на рис. 31. В пояненнях, які наведені нижче, використано цілком певну деталь, студенти ж мають задавати вхідні параметри команд, зважаючи на свій варіант.

Для визначення форми корпусної деталі використано два зображення (рис. 31). Виконуючи креслення цієї деталі, доцільно використати такий інструмент AutoCAD як шари. Шари - прозорі площини, які перекривають одна одну й зберігають певну інформацію.

Скориставшись піктограмою Layers (шари) панелі інструментів, призначатимемо ім’я кожному новому шару.

Перший крок: побудуємо в шарі „osi” всі необхідні осі (рис. 25) і виконаємо додаткові побудови в іншому шарі „dodatkovi”, які конструктор, зазвичай, викреслює тонкими лініями (рис. 26). Вони допоможуть визначити контурні лінії і опорні точки майбутнього креслення. Не слід намагатись зразу "на чисто" виконати креслення, в багатьох випадках це просто неможливо.

Рис. 25. Осі корпусної деталі.

Рис. 26. Лінії додаткових побудов.

Перевага AutoCAD в тому, що всі побудови виконують абсолютно точно з використанням координат точек, режиму ортогональности, прив'язки до сітки або до вже побудованим об'єктам. В той же час є можливість в будь-який момент легко модифікувати креслення, використовуючи певні команди редагування.

Другий крок: в шарі (OSN) ліній видимого контуру виконаємо "обводку" деталі командою PLINE, товщина лінії - 0,7 мм (рис. 27). Тут слід звернути увагу на коректне формування поля штриховки замкнутими контурами, у відповідності з вимогами команди HATCH. По закінченні, можна вимкнути шар додаткових побудов (рис. 28).

Command: Pline

start point: 0, 70