Для установки Ubuntu, цілком достатньо 7 гігабайт вільного місця. Проте рекомендується виділити хоч би 15 Гб, щоб було місце для збереження різних документів і інших призначених для користувача файлів.
Ubuntu абсолютно без проблем підтримує диски Windows, тому якщо ви вирішили залишити Windows на своєму комп'ютері, то ви спокійно зможете звертатися з Ubuntu до файлів, що зберігаються на розділах Windows.
Про розмітку вінчестера
розділи вінчестера бувають трьох типів: основні, розширені і логічні. Пов'язані вони так: безпосередньо вінчестер ділиться на основні розділи, один з основних розділів може бути призначений розширеним і розділений на логічні. При цьому основних розділів може бути максимум чотири(з урахуванням розширеного), розширений, якщо є, то завжди один, а логічних може бути скільки завгодно
Враховуйте вищесказане при розмітці. Деякі програми, наприклад, спокійно дозволять вам створити не один розширений розділ, а декілька. Проте ні Ubuntu, ні Windows не побачать логічні диски на таких розділах.
Linux працює з різними пристроями і джерелами даних. Для кожного такого об'єкту створюється спеціальний файл, через який відбувається «спілкування» цього об'єкту з системою. Зокрема, подібні файли є для вінчестерів і розділів на них. І зазвичай при описі роботи з вінчестерами і розділами в якості назв використовуються якраз імена цих файлів.
Вінчестери називаються sda, sdb, sdc і так далі(sda - перший вінчестер, sdb - другий і далі по аналогії). До речі, флешки, що підключаються, і інші USB пристрою так само ідентифікуються як вінчестери і теж отримують імена виду sd*.
Розділи на вінчестерах називаються так: sda1, sda2, sda3 і так далі Т. е. назва розділу складається з назви вінчестера і цифри-номера розділу після нього. Але тут є деяка хитра особливість. Перші чотири цифри зарезервовані для основних розділів, а нумерація логічних розпочинається завжди з п'яти.
Приклад:
sda1 - основний
sda2 - розширений
sda5 - логічний
sda6 - логічний
sda7 - логічний
sda3 - основний
Як видно, є 2 основних і 3 логічні розділи, тобто в операційній системі буде доступні 5 дисків на цьому вінчестері. При цьому четвертого основного розділу немає, відповідно, немає і спеціального файлу sda4 в системі.
Запуск програми розмітки
ви можете використати будь-яку програму розмітки, наприклад, Partition Magic або Acronis Disk Director Suite, проте розглянемо про ту, що входить до складу Ubuntu утиліту Gparted.
завантажте систему з LiveCD
(Спершу вставте диск в привід комп'ютера або флешку в USB порт. Тепер вам потрібно буде настроїти комп'ютер на завантаження не з вінчестера, а з одного з цих носіїв. Це робиться в налаштуваннях BIOS.)
Зайдіть в меню System→Administration і запустіть програму Gparted :
Після запуску ви побачите головне вікно програми з вашою поточною конфігурацією вінчестера :
Розмітка диска для установки Ubuntu
Можливо, вам відомо, що частенько існуючого об'єму оперативної пам'яті для нормальної роботи усіх застосувань бракує. В цьому випадку включається так званий механізм підкочування, що використовує вільне місце на вінчестері для збільшення об'єму доступної оперативної пам'яті. Windows для цих цілей використовує звичайні файли, які вона розміщує на доступних їй розділах. Linux теж уміє так робити, проте із-за неефективності подібного підходу зазвичай в Linux все організовано трохи по-іншому. Для цілей підкочування в Linux використовується окремий розділ із спеціальною файловою системою, що називається свопом (swap по-англійськи).
Ви нічого не зможете записати на цей розділ, власне, з системи ви його взагалі не побачите, Linux сам управляє роботою з ним. Зазвичай розмір свопу вибирається рівним об'єму оперативної пам'яті або трохи більше, оскільки swap використовується для збереження стану комп'ютера(тобто вмісту оперативної пам'яті) при використанні сплячого режиму(він же hibernate).
окрім свопу вам знадобиться як мінімум розділ власне для файлів самої системи. Проте, якщо ви готові виділити для Ubuntu хоч би 15Гб місця, то окрім системного розділу рекомендується створити ще і розділ для призначених для користувача документів і налаштувань. Річ у тому, що Ubuntu влаштована так, що усі призначені для користувача дані, включаючи усі налаштування, повністю відокремлені від системних файлів і можуть бути винесені на окремий розділ. Сенс так робити дуже простий: якщо ви щось зіпсуєте, то завжди зможете переустановити Ubuntu просто відформатувавши системний розділ і наново поставивши туди систему, при цьому вам не доведеться особливо мучитися зі збереженням налаштувань і даних, оскільки усі вони остануться на окремому розділі.
Розглянемо стандартну розмітку, тобто один розділ під систему, один під призначені для користувача дані і один під своп. При цьому для системного розділу нам знадобиться 7 гігабайт, для свопу - стільки, скільки у вас оперативної пам'яті, а для розділу, що залишився, під призначені для користувача дані вільне місце, що все залишилося
Приклад використання GParted для переразбивці вінчестера
Припустимо, на першому диску стоїть Windows а на другому лежить якась кількість даних, тому другий диск хочеться зменшити, а на місце, що звільнилося, поставити Ubuntu.
перед зміною розміру або переміщенням Windows- розділу з даними украй рекомендується провести де фрагментацію цього розділу з-під самої Windows(Linux за непотрібністю такого робити не уміє), особливо якщо на цьому розділі зберігається багато файлів.
Ви не зможете нічого зробити з розділом, поки він підключений до системи(в термінах Linux це називається примонтован, але про це пізніше), тобто в кожен момент часу ви можете або змінювати розмір розділу, або переглядати його вміст і якось працювати з файлами на нім. Підключені розділи помічені в списку ключиком:
Щоб відключити розділ і зробити його доступним для зміни просто натисніть правою кнопкою миші на нім в списку або на графічному зображенні вінчестера і виберіть в меню, що з'явилося, пункт «Unmount».
Після цього ви зможете робити з цим розділом все, що завгодно. Практично усі необхідні операції доступні з контекстного меню, що вже використалося нами :
Вас можуть зацікавити наступні пункти:
Delete - повністю видалити розділ з вінчестера.
Resize/Move - змінити розмір або перемістити розділ.
Format to - від форматувати розділ у вказану ФС, знищивши таким чином його вміст.
Label - призначити текстову мітку диска.
Нам зараз треба зменшити розділ, тому вибираємо пункт Resize/Move.
При виборі цього пункту з'являється таке ось віконце:
У нім ви можете за допомогою миші змінити розмір і посунути розділ або ввести потрібні значення за допомогою текстових полів.
Натискаємо кнопку Resize/Move, потрапляємо назад в головне вікно і бачимо внесені зміни:
Усі зміни, зроблені за допомогою GParted, не застосовуються відразу ж, а просто встановлюються в чергу на виконання. Щоб запустити реальні операції зміни розділів вінчестера необхідно вибрати в меню «Edit» пункт «Apply all operations» або ж натиснути на зелену галочку на панелі інструментів :
Після вибору цього пункту ви вже не зможете щось відмінити, вам залишиться тільки дочекатися кінця виконання усіх операцій, на що може знадобитися, залежно від складності, не одну годину. Самими трудомісткими операціями є переміщення і зміна розмірів розділів, особливо, сильно фрагментованих. Переривання процесу на середині гарантовано приведе до втрати як мінімум усіх даних зі змінюваних розділів.
місце під Ubuntu ви звільнили.
залишилося розбити його потрібним нам чином. Для цього я створю розширений розділ і розіб'ю його на три логічних. Робиться це дуже просто. Натисніть правою кнопкою миші на вільне місце, виберіть в меню, що відкрилося, пункт «New», у вікні, що відкрилося, переконаєтеся, що створюваний розділ займає усю доступну область і виберіть в полі типу значення «Extended partition» :
Знову тиснемо правою кнопкою миші на створений тільки що розширений розділ, знову вибираємо «New», проте цього разу створюємо розділ для системи розміром близько 7Gb(7168Mb взагалі кажучи, не забувайте, в одному гігабайті 1024 мегабайти, але я люблю круглі числа) і вказуємо для нього файлову систему ext4 :
Після цього на вільному місці, що залишилося, на розширеному розділі створюємо swap- диск. 2Gb для свопу:
місце, що все залишилося, віддаємо під розділ для призначених для користувача даних. Файлова система знову ext4. У результаті отримаємо приблизно таку картину:
у вас є останній шанс щось поміняти або відмінити. Тепер залишилося тільки виконати усі заплановані операції, для цього йдемо в меню «Edit» і вибираємо пункт «Apply all operations» або просто натискаємо на зеленувату галочку на панелі інструментів. З'явиться віконце, що показує поточний прогрес виконання
Чекаємо завершення процесу, то побачите повідомлення про закінчення виконання усіх операцій :
Закривши його, ви побачите результат застосування усіх наших попередніх дій . Пам'ятайте, як називаються і нумеруються розділи вінчестера в Linux?
Примітка:
За умовчанням в Gparted вибраний перший вінчестер(тобто sda), якщо вам потрібний інший загляньте в меню GParted→Devices або зверніть увагу на список, що розкривається, на основної панеле програми.
2) Насправді можна взагалі нічого не розмічати, а просто виділити місце під Ubuntu. Програма установки уміє автоматично виконувати розмітку, але робить це вона на жаль не оптимальним чином.
Після запуску ви побачите головне вікно програми з вашою поточною конфігурацією вінчестера :
