Мета роботи:вивчення призначення та використання основних утиліт з J2SDK при створенні найпростіших програм.
Звіт про виконання даної роботи необхідно оформити у зошиті на лабораторні роботи. Звіт повинен складатися з наступних елементів:
· Тема лабораторної роботи
· Мета роботи
· Завдання
· Тексти ваших класів та інших додаткових файлів(з коментарями)
· Результат виконання програми
· Контрольні запитання
· Короткі відповіді на контрольні запитання
Короткі теоретичні відомості.
Програми на мові Java являють собою файл із байт-кодом скомпільованого тексту програми та деякої допоміжної інформації. Байт- код не є орієнтованим на фізично існуючі апаратні ресурси та операційну систему. Для запуску Java-програми необхідно мати інтерпретатор, який би інтерпретував машинні команди віртуальної машини Java та виклики методів класів бібліотеки Java в команди конкретного процесора та виклики функцій конкретної операційної системи. Із цього випливає, що Java-програма може працювати на будь-якому комп’ютері із будь-якою операційною системою, якщо існує інтерпретатор Java, що задовільняє вищевказаним вимогам, а також відповідає існуючим стандартам мови JVM.
Така модель виконання має свої позитивні та негативні боки. Позитивною є можливість виконання Java-програми на будь-якій платформі без перекомпіляції. Саме ця властивість Java-програм призвела до широкого використання їх у метамережі Internet.
Недоліком технології Java є, зокрема, менша швидкість виконання Java-програм у порівнянні з їх аналогами, написаними на мовах компіляторів конкретних платформ.
Процес створення консольного додатку спрощено відбувається у наступній послідовності:
1. Написання тексту програми на Java (результатом є текстові файли із розширенням .java).
2. Компіляція отриманих на кроці (1) текстових файлів за допомогою компілятора Java (javac.exe) з отриманням відкомпільованих файлів з розширенням .class.
3. Запуск головного файлу програми (.class - файл) за допомогою будь-якого інтерпретатора Java (інтерпретатором може бути стандартний інтерпретатор JDK java.exe або інший.)
4. Якщо головний клас програми є нащадком стандартного класу бібліотеки Java Applet, то програму можна запустити на виконання за допомогою інтернет-браузера або за допомогою стандартного засобу JDK appletviewer.exe шляхом запуску HTML-файла.
Мова програмування Java є об‘єктно-орієнтованою, наприклад, ви не можете створити глобальну функцію, яка не є членом деякого класу. У синтаксисі Java використовується синтаксис мови програмування C++. У Java не увійшли таки можливості С++, як робота з вказівниками, перевантаження операторів, множинне наслідування та інше.
Основою будь-якої програми на Java є стандартна бібліотека класів, які інкапсулюють більшість властивостей реальних (фізично існуючих) обчислювальних машин та операційних систем. Таким чином, для побудови Java-програми необхідно мати вищевказану бібліотеку класів Java. У JDK 1.3.* та 1.2.* ця бібліотека реалізована у вигляді скомпільованих Java-програм запакованих у ZIP, JAR-архів. Вся бібліотека представляє собою файл із іменем classes.zip (classes.jar, scr.zip).
При компіляції Java-програм компілятор проводить пошук бібліотек Java у таких каталогах:
1. каталог, де знаходиться сам компілятор;
2. всі каталоги, включені у змінну операційної системи PATH;
3. каталог, вказаний у змінній операційної системи CLASSPATH або каталог, заданий після опції -classpath компілятора.
При неможливості доступу до файлу бібліотеки компілятор видає повідомлення про помилку.