Економічні інститути. Трансакційні витрати. Провали (недоліки) ринку. Приватне благо. Суспільне благо. Чисте суспільне благо. Умовне суспільне благо. Зовнішні ефекти (екстерналії). Витрати переливу. Вигоди переливу. Негативний зовнішній ефект. Позитивний зовнішній ефект. Економічні функції держави.. Захист конкуренції. Перерозподіл доходів. Корегування розподілу ресурсів. Державне регулювання економіки. Економічна політика. Методи державного регулювання економіки. Правові регулятори. Адміністративні (прямі) регулятори. Економічні (опосередковані) регулятори. Програмування. Планування.. Податки. Бюджет. Дотації. Бюрократизм. Суб’єктивізм. Волюнтаризм.
Таблиця 12.1
Теоретична база інституціоналізму
Інституціоналізм – напрям економічної науки, що розглядає економіку як систему, у якій економічні відносини складаються під впливом розвитку „інститутів” - первинних елементів рушійної сили суспільства і в господарстві, і поза ним.
Предмет дослідження
Економічні і неекономічні проблеми соціально-економічного розвитку.
Об’єкт дослідження
▼
Конкретно-історичні та специфічні форми економічного життя у вигляді „інститутів”, які не поділяються на первинні чи вторинні і не протиставляються один одному.
Ввібрала в себе кращі теоретико-методологічні досягнення попередників і перш за все засновані на математиці і математичному апараті маржинальні принципи економічного аналізу неокласиків та методологічний інструментарій історичної школи.
Її головні риси
1) невдоволеність високим рівнем абстракції, яка притаманна неокласиці, і особливо статичним характером ортодоксальної теорії ціни;
2) прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками, або „віра у перевагу міждисциплінарного підходу”;
3) невдоволеність недостатньою емпіричністю класичних і неокласичних теорій, заклик до детальних кількісних досліджень.
Таблиця 12.2
Ринкова система (ринок як регулюючий механізм)
Ефекти системи
Недоліки ринку
1) максимум виробництва благ при мінімальних витратах ресурсів;
2) максимальний вибір благ;
3) свобода у прийнятті економічних рішень;
4) свобода розвитку особистості.
1) неефективність конкуренції;
2) необхідність виробляти товари суспільного споживання;
3) неповні ринки;
4) недостовірність інформації;
5) безробіття, інфляція і дисбаланс.
Таблиця 12.3
Головні риси двох регуляторів
Ринок як регулятор
Держава як регулятор
Впливає на виробництво після того, як товари вже виготовлені.
Може планово впливати на виробництво до його початку.
Приватні виробники не проводять невигідні для них зміни структури економіки.
Спроможне здійснювати великомасштабні структурні зміни.
Учасники ринку не вкладають свої капітали у неприбуткові і неефективні виробництва.
За допомогою державного бюджету підтримує некомерційний сектор економіки і неефективні виробництва, необхідні суспільству.
Швидко відкликається на мінливий споживчий попит.
Слабо реагує і з великим запізненням фіксує зміни споживчого попиту.
Таблиця 12.4
Передумови теорії суспільного вибору
Методологічний індивідуалізм
1. Люди діють у політичній сфері, дбаючи про свої особисті інтереси.
2. Не існує непереборної грані між бізнесом і політикою.
Концепція “економічної людини”
Всі – від виборців до президента – керуються у своїй діяльності насамперед економічним принципом: порівнюють граничні вигоди і граничні витрати.
Аналіз політики як процесу обміну
“Політика є складною системою обміну між індивідуумами, у якій останні намагаються колективно досягнути своїх власних цілей, оскільки не можуть реалізувати їх шляхом звичайного ринкового обміну…”
