Доход – обсяг вартісних надходжень за певний проміжок часу
Джерела доходів
Види доходів
Власність на фактори виробництва
Факторні (первинні) доходи.
Власна праця
Заробітна плата, премії, гонорари тощо.
Підприємницька діяльність
Підприємницький доход, прибуток, дивіденди, процент тощо.
Випадкові обставини
Виграш, спадщина, знахідка тощо.
Таблиця 10.11
Факторні доходи та закон їх розподілу за маржиналістською концепцією
Фактори виробництва
Доходи
1) величина доходу на кожен із факторів виробництва визначається граничним внеском кожного з них у валовий доход фірми;
2) такий принцип розподілу доходів справедливий для власників всіх економічних ресурсів, оскільки він забезпечує отримання доходу пропорційно внеску кожного фактора;
3) економічний механізм розподілу доходу в ринковій економіці є ціна ресурсу, яка визначає розмір доходу.
Земля
Рента (R)
Капітал (інвестиційні ресурси)
Процент
Праця
Заробітна плата (W)
Заповзятливість
Прибуток (P)
Таблиця 10.12
Заробітна плата та її роль
Заробітна плата – грошовий вираз вартості робочої сили.
Робоча сила
1. Сукупність фізичних і духовних здібностей людини до праці.
2. Товар, який має специфічну споживчу вартість (корисність) – здатність створювати в одиницю праці більшу вартість, ніж вона сама коштує.
Специфіка вартості робочої сили
Вартість робочої сили визначається суспільно необхідними витратами на відтворення не лише самого робітника, але й членів його родини.
Двоїста роль заробітної плати
Для найманого працівника
Для підприємця
Трудовий доход, який він отримує в результаті продуктивного застосування своєї робочої сили.
Елемент витрат виробництва, що входить до складу собівартості продукції (послуг).
Таблиця 10.13
Фактори, що визначають рівень заробітної плати
Фактори
Їх пояснення
Усереднений рівень оплати праці в країні
Визначається вартістю робочої сили – мінімальним гарантованим рівнем всім працівникам незалежно від кінцевих результатів.
Нижня межа
(мінімальна зарплата)
Сума вартості життєвих засобів, що забезпечують просте відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації, за умови здійснення трудового процесу в межах суспільно-нормативної інтенсивності праці.
Продовження табл. 10.13
Рівень кваліфікації
Складна праця за той же робочий час створює більшу величину вартості.
Національні особливості та природно-кліматичні умови
У країнах з холодним кліматом зарплата повинна включати видатки сім’ї на теплий одяг та тепле житло у зимовий період тощо.
Кон’юнктура ринку праці
Співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили і гострота конкурентної боротьби між її продавцями і покупцями.
Не можна мати високий рівень заробітної плати при низькій її продуктивності. Співвідношення темпів зростання продуктивності праці та заробітної плати є об’єктивною економічною пропорцією.
Таблиця 10.14
Види, функції, форми та системи заробітної плати
Види
Номінальна
Сума грошей, отримана за певний відпрацьований час чи певну кількість виробленої продукції
Реальна
Кількість товарів та послуг, яку можна придбати за номінальну заробітну плату.
“Купівельна спроможність” номінальної заробітної плати.
Функції
Відтворювальна
Забезпечення розширеного відтворення якості робочої сили найманого працівника та членів його сім’ї.
Стимулююча
Мотивація праці та стимулювання високоефективної праці.
Розподільча
Стимулювання притоку робочої сили в одні галузі та відтоку її з інших
Форми
Погодинна
Оплата вартості робочої сили за її використання протягом певного часу.
Застосовується там, де потрібно виробляти продукту саме стільки, скільки того вимагає технологія.
Відрядна (поштучна)
Оплата здійснюється в залежності від кількості виробленої продукції за одиницю часу.
Передбачає систему доплат за ефективне використання сировини та устаткування, за ризик тощо.
Системи
Тарифна
Залежить від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним тарифним розрядом та тарифною ставкою.
Преміальна
Пов’язує тарифні ставки з нормами витрат праці. Передбачає виплату робітнику певної суми за кожний виріб, що перевищує нормативний обсяг.
Таблиця 10.15
Прибуток як доход від підприємницької діяльності
Прибуток - кінцева мета і рушійний мотив товарного виробництва і ринкової економіки.
Альтернативні підходи до визначення прибутку
Д.Рікардо
Різниця між ціною і витратами (включаючи оплату праці)
К. Маркс
Перетворена форма додаткової вартості як результату експлуатації найманої праці
Й. Шумпетер
Доход новаторів, який зникає під впливом конкуренції
А. Маршалл
Доход, який отримує четвертий фактор (організаторський)
Сучасна “економікс”
Плата за підприємницький ризик
Загальні витрати
Балансовий прибуток
Виручка від реалізації
= -
Рис. 10.3. Розподіл прибутку
Таблиця 10.16
Процент як доход на капітал
Альтернативні теорії визначення капіталу
Класична політекономія
(А. Сміт, Д. Рікардо)
Капітал – засоби виробництва
С. Фішер, Р. Дорнбуш,
Дж. Робінсон
Капітал – це гроші (“сума грошей”, “цінні папери”, “фінансовий капітал”)
Чиказька школа
(Ф. Махлуп)
Капітал – це знання, навички людини, його енергія, що використовуються у виробництві товарів і послуг
Австрійська школа
(Бем-Баверк)
Капітал – це час, як самостійний фактор, що створює доход. Доход є винагородою за відмову від задоволення особистих потреб сьогодні заради майбутнього.
Ціна капіталу – процент, не залежно від того, отримує його промисловець у вигляді підприємницького доходу чи власник позичкового капіталу.
Таблиця 10.17
Позичковий капітал, його джерела та фактори
Позичковий капітал - грошовий капітал, що надається у позику і приносить доход у формі процента
джерелапозичкового капіталу
- фонд амортизації до його залучення на потреби виробництва;
- фонд заробітної плати в проміжках між термінами її виплати;
- фонд нагромадження капіталу до досягнення розміру необхідного для реалізації визначних технічних проектів по розширенню виробництва;
- тимчасово вільні грошові заощадження населення та ін.
Результативністю його застосування є
норма (ставка) позичкового проце6нта (N)
доход від позики
N = -------------------------- ´ 100
величина позики
Фактори, що визначають ставку позичкового процента
Ø співвідношення попиту і пропозиції позичкового капіталу;
Ø верхня межа норми процента – середня норма прибутку, що склалася в економіці;
Ø рівень інфляції, зростання якого збільшує ставку процента і зумовлює зниження величини попиту на позичковий капітал;
Ø інфляційні очікування, які передбачають оцінку не лише поточної ситуації на грошовому ринку, а й її перспективних змін;
Ø політика центрального банку, спрямована на стабілізацію рівнів процентних ставок комерційних банків.
Таблиця 10.18
Рента як доход на обмежений ресурс
Рента – економічна форма реалізації власності на ресурси з фіксованою пропозицією
Різновиди ренти
Доход власника грошей (рантьє), наданих у позику
Земельна рента як доход власника землі
Рентні платежі державі за використання більш багатих родовищ корисних копалин
Доход власників житла, що здається в оренду
Таблиця 10. 19
Рента та оренда землі
Вихідна умова для утворення земельної ренти
1. Власність на землю, різні ділянки якої значно відрізняються за своєю родючістю та розташуванням відносно ринків збуту.
2. Власник землі отримує ренту незалежно від того чи він сам її обробляє, чи надає в оренду.
Оренда землі
Орендна плата
Форма землекористування, за якої власник землі передає земельну ділянку на деякий термін орендарю для господарського використання за певну винагороду
Сума грошей, яку орендар сплачує землевласнику за дозвіл застосовувати власний капітал на його землі
Структура орендної плати
Орендна плата
=
Рента (R)
+
Процент на раніше вкладений капітал
+
Амортизація споруд, зведених раніше на земельній ділянці.
R S
R1
D1
R2
D2
R3
D3
Q землі
D4
Підвищення попиту на землю з D2 до D1 зумовить зростання ренти з R2 до R1.
І навпаки, скорочення попиту з D2 до D3 викличе зменшення ренти від R2 до R3.
Якщо попит буде незначним відносно пропозиції, то земля виступатиме як “безкоштовний товар” (крива D4).
Рисунок 10.4. Механізм формування земельної ренти
Таблиця 10.20
Монополія на землю як об’єкт господарювання і диференційна земельна рента
Монополія на землю як об’єкт
господарювання
Сутність
У сільському господарстві кількість кращих і середніх земель обмежена і не може бути збільшеною довільно. Саме тому землекористувачі кращих і середніх земельних ділянок мають своєрідну монополію на землю як об’єкт господарювання
Наслідки
Диференційна рента І
Приводить до того, що суспільна ціна виробництва сільськогосподарських продуктів визначається умовами виробництва на гірших землях. Внаслідок цього праця, застосована до кращих земель, дає надприбуток, який привласнюють власники землі у формі диференційної земельної ренти.
Диференційна рента ІІ
Виражає відмінності в ефективності послідовних капіталовкладень в одну й ту саму земельну ділянку і відображає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. До завершення строку орендної угоди диференціальна рента ІІ привласнюється орендарем.
Таблиця 10.21
Ціна землі
Від продажу землі її власник хотів би мати таку суму, яка, будучи покладена в банк, давала б йому доход не нижчий, ніж рента. В іншому випадку йому вигідніше віддавати землю в оренду й одержувати земельну ренту.
Тобто ціна землі є нічим іншим, як капіталізованою земельною рентою.
R
Ціна землі = ----------- х 100
i
Де R – розмір річної ренти
і – ставка позичкового процента
Таблиця 10.22.
Особисте споживання та заощадження, та фактори що їх визначають
ДОХОД=СПОЖИВАННЯ+ЗАОЩАДЖЕННЯ(Yd = C + S)
Особисте споживання
Особисте заощадження
Використання благ з метою задоволення особистих потреб.
Загальна кількість благ, куплених і спожитих домогосподарствами протягом деякого періоду.
Та частина доходу, яка в поточному періоді не споживається.
Заощадження означають скорочення споживання.
Фактори споживання і заощадження
Суб’єктивні
Психологічна схильність людей до споживання
MPC = ΔC / ΔYd
Де: MPC – гранична схильність до споживання
ΔC – зміна обсягу споживання
ΔYd – зміна обсягу доходу розпорядження (Yd = Y – T)
Психологічна схильність людей до заощадження.
MPS= ΔS / ΔYd
Де: MPS – гранична схильність до заощадження
ΔS – зміна обсягу заощадження
ΔYd – зміна обсягу доходу розпорядження
1) рівень доходу після сплати податків (Y – T);
2) запаси багатства та наявні засоби (ліквідні активи);
3) особиста заборгованість;
4) очікуваний майбутній дохід;
5) рівень цін; тощо.
Оплата житла та інших комунальних послуг, освітніх послуг, послуг транспорту тощо.
Таблиця 10. 24
Структура сімейних видатків і закон Енгеля
Структура сімейних доходів за напрямками використання
Закон Енгеля
· харчування;
· придбання одягу та взуття;
· придбання товарів тривалого користування;
· соціально-культурні та побутові послуги;
· комунальні послуги;
· транспорт;
· заощадження;
· інші видатки.
У міру зростання доходів сім’ї загальне споживання благ збільшується, але у різних пропорціях та структурних співвідношеннях: із зростанням доходів знижується питома вага витрат на харчування, частка витрат на одяг, зазнають незначних змін витрати на житло та комунальні послуги, суттєво зростає питома вага на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб.
Контрольні питання та завдання
1. Поясніть сутність поняття “людина економічна”.
2. Яке місце займає людина в економічній системі?
3. Пояснить, в чому полягає двоїста роль домогосподарства в економіці.
1. Охарактеризуйте види доходів і відмінності між ними.
2. Назвіть основні джерела доходів домогосподарств.
3. Охарактеризуйте підходи щодо розподілу доходів за марксистською та маржиналістською теоріями.
4. Які фактори впливають на розподіл доходів.
5. Назвіть основні інструменти, за допомогою яких держава впливає на зменшення диференціації у розподілі доходів між окремими членами суспільства.
6. Поясніть економічний зміст заробітної плати. Які форми і системи заробітної плати ви знаєте?
7. Що вкладається в поняття «відсоток як доход на капітал»?
8. Поясніть умови виникнення рентних доходів.
9. Охарактеризуйте механізм формування ціни землі.
10. Назвіть фактори, що визначають підприємницький доход.
11. Поясніть причини диференціації доходів.
12. З чого складаються витрати домогосподарства?
13. Яка природна закономірність знайшла втілення в законі Енгеля?
14. Проаналізуйте відомі вам інтерпретації кривих Енгеля.
Тема 11. Підприємство (фірма) і система підприємництва
„Підприємець – революціонер в економіці. Прибуток для нього – лише символ успіху. Головне – вступити на незвіданий шлях там, де завершується звичний порядок.”
Й. Шумпетер
„Людина серйозно робить що-небудь тільки тоді, коли вона робить це для себе”
О.І.Герцен
„Організації існують лише з однієї причини – щоб допомагати людям зробити те, що самостійно кожному було б не під силу”
Р.Уотермен
Мета вивчення:
- з’ясувати суть підприємництва та визначити його роль у розвитку економічних відносин;
- пояснити особливості організаційних форм бізнесу, їх переваги та недоліки;
- проаналізувати проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні.
План лекції:
1. Зміст, основні принципи, форми та функції підприємництва.
2. Підприємство (фірма) як суб’єкт ринкової економіки. Головні риси, задачі та принципи функціонування підприємства.
