Визначає вартість товару за витратами на їхнє виробництво: капіталу, праці, землі, які створюють відповідні доходи – прибуток, зарплату, ренту.
Теорія трудової вартості
Оцінює вартість товарів залежно від витрат суспільно-необхідної праці на їхнє виробництво.
Теорія попиту і пропозиції
Визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них в процесі обміну.
Теорія граничної корисності
Визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
Таблиця 7.5
Сутність та значення ціни і вартості
Ціна ►
Зумовлює можливість одночасного прояву інтересів виробників і споживачів ▼
Деяка кількість грошей або інших товарів, які сплачують чи отримують за одиницю товару або послуги.
Сума грошей, що влаштовує і продавця, і покупця та сплачується останнім першому за товар.
Форма грошового вираження вартості й цінності товару.
Продовження табл.7.5.
Вартість - рушійний мотив для товаровиробника.
Цінність - рушійний мотив для споживача.
Значення вартості
1. Належить до фундаментальних, вихідних категорій економічної науки, від вартості виростають інші категорії: ціна, прибуток, попит, пропозиція та ін.
2. Виконує важливу обліково-інформаційну функцію.
3. Сучасна інтернаціоналізація економічних відносин зумовлює і відповідну інтернаціоналізацію категорії вартості.
Таблиця 7.6
Закон вартості та його функції
Закон вартості ►
▼
Виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції.
Проявляється ►
▼
В обміні еквівалентів: мінові пропорції регулюються суспільно необхідними витратами.
Виконує функції
Стихійно регулює пропорції суспільного виробництва.
Стимулює розвиток продуктивних сил.
Зумовлює диференціацію, розшарування виробників.
Таблиця 7.7
Функції ціни
Вимірювальна (інформаційна)
Визначає кількість грошей, необхідних для обслуговування купівлі-продажу; встановлює співставлення цінності різних товарів (дорогі, дешеві товари).
Облікова
Здійснює еквівалентний обмін, визначає економічну ефективність виробництва, встановлює оптимальне співвідношення між нагромадженням і споживанням тощо.
Розподільча
Через механізм співвідношення попиту і пропозиції реалізується в розподілі ресурсів, власності, прибутку, національного доходу між галузями, виробниками та споживачами, у формуванні доходів та заощаджень.
Стимулююча
Полягає в можливості впливу на інтереси виробників в оновленні засобів виробництва, в зростанні обсягів виробництва, в підвищенні якості продукції, прискоренні НТП тощо.
Соціальна
Проявляється при визначенні рівня життя, прожиткового мінімуму, споживчого бюджету родини, у формуванні певних відносин тощо.