Тема 1. Предмет і методологія економічної теорії (політичної економії)
2.
Тема 2. Потреби і інтереси як рушійні сили соціально-економічного прогресу
3.
Тема 3. Суспільне виробництво
4.
Тема 4. Економічна система
5.
Тема 5. Власність в економічній системі
6.
Тема 6. Центральні проблеми та ефективність функціонування економіки
7.
Тема 7. Основи товарного виробництва
8.
Тема 8. Ринок і ринкова економіка
9.
Тема 9. Ринковий механізм: загальні основи теорії попиту і пропозиції
10.
Тема 10. Домогосподарство в ринковій економіці
11.
Тема 11. Підприємство (фірма) і система підприємництва
12.
Тема 12. Економічні інститути і держава в ринковій економіці
13.
Використана література
Тема 1. Предмет і методологія економічної теорії (політичної економії)
“Економічна теорія не є набором вже готових рекомендацій, що можливі до застосування безпосередньо в економічній політиці. Вона є скоріше методом, ніж вченням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, приходити до правильних висновків”. Дж. М.Кейнс
“…При аналізі економічних форм неможливо скористатися ні мікроскопом, ні хімічними реактивами. Те і інше повинна замінити сила абстракції”. К. Маркс
“ …Наша наука повинна бути математичною хоча б тому, що має справу з кількостями”. В.С. Дженвонс
Мета лекції:
- досягти ясного розуміння студентами специфіки економічних явищ і процесів;
- з’ясувати предмет та методологію політичної економії;
- визначити функції економічної теорії та її значення як для суспільства в цілому, так і для окремої людини.
План лекції:
1. Економіка як специфічна сфера людської діяльності і об’єкт наукового пізнання. Фундаментальна дилема економіки.
2. Предмет політичної економії. Політична економія, економікс і економічна теорія: проблеми взаємозв’язку.
3. Головні методологічні підходи до вивчення економічних явищ і процесів. Загальнонаукові і специфічні методи дослідження економічної дійсності.
4. Закони, принципи і категорії політичної економії. Система економічних законів.
5. Етапи пізнання економічної дійсності. Позитивна і нормативна економічна теорія.
6. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.
Терміни та поняття
Економіка. Політична економія. Економікс. Економічна теорія. Методологія. Суб’єктивістський підхід. Неопозитивно-емпіричний підхід. Раціоналістичний підхід. Діалектико-матеріалістичний підхід. Метод. Наукова абстракція. Аналіз. Синтез. Індукція. Дедукція. Порівняння. Аналогія. Припущення „за інших рівних умов”. Економіко-математичне моделювання. Економічна категорія. Економічний закон. Загальні економічні закони. Особливі економічні закони. Специфічні економічні закони. Економічна модель. Емпірична (описова) економічна наука. Позитивна економічна наука. Нормативна економічна наука. Економічна політика. Мікроекономіка. макроекономіка. Мегаекономіка. Економічне мислення.
Економіка
Діяльність людей з виробництва необхідних благ для задоволення постійно зростаючих потреб.
Як наука
Метод
Зміст методу
Наукової абстракції
Виключення з економічного аналізу економічних і неекономічних фактів, що не відносяться до суті явища чи процесу.
Аналіз
Автономне вивчення частин одного цілого
Синтез
Поєднання окремих частин явища чи процесу в єдине ціле.
Індукція
Умовивід, що являє собою рух від фактів до узагальнення.
Дедукція
Умовивід, що являє собою рух від загального до часткового, до реальних фактів.
Порівняння
Визначення схожих та відмінних рис явища, що вивчається.
Аналогія
Перенесення одного чи декількох властивостей з відомого явища на невідоме
Припущення “за інших рівних умов”
Припущення, відповідно до якого всі фактори, за виключенням досліджуваних, приймаються за постійні, незмінні.
Економіко-математичне моделювання
Формалізоване описування за допомогою математичних методів різних економічних явищ.
Рис. 1.1. Економіка як наука
Таблиця 1.1
Генезис предмету економічної науки
Провідні представники економічних шкіл та напрямків
Період
Предмет та мета дослідження
Ксенофонт, старогрецький філософ, автор “Ойкономії”
430-350 рр. до н.е.
Автор назви науки (з грецького “ойкос”- дім, господарство, “номос” – правило, закон).
Предмет вивчення – розумні правила ведення домашнього господарства.
Аристотель, старогрецький філософ
384-322 рр. до н.е.
Протиставлення “економіки” (виробництво благ для задоволення потреб) і “хрематистики”, предметом якої було вміння наживати багатство.
Продовження табл.1.1.
А. Монкретьєн, представник французького меркантилізму
Близько 1575 – 1621 рр.
Автор “Трактату політичної економії” (1615 р.) і нової назви науки, предмет якої – вивчення державного господарства, що управляється абсолютними монархами
Фізіократи
(Ф.Кене, А. Тюрго,
Д. де Немур)
Середина ХVIII ст.
Предмет вивчення – беззаперечні і загальні абсолютні природні закони, що послані з неба.
А. Сміт,
представник англійської класичної політекономії
1723 – 1790 рр.
Автор “Дослідження про природу та причини багатства народів”. Предмет вивчення – закони виробництва суспільного багатства. Ввів поняття “позитивної” та “нормативно” економічної теорії
К. Маркс, німецький філософ і економіст, автор марксизму
1818 – 1883 рр.
Автор “Капіталу”. Предметом політекономії є об’єктивні виробничі відносини, що виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання.
Австрійська школа
К. Менгер, Ф. Візер,
О. Бем-баверк, представники маржиналізму
Кінець
ХІХ ст.
Мета політекономії – дослідження соціальних законів, зміст яких складають індивідуально-психологічні мотиви діяльності господарюючих суб’єктів. Предмет – раціональна поведінка “економічної людини”.
А. Маршалл, англійський економіст, засновник неокласичного напрямку
1842 – 1924 рр.
Автор “Принципів економікс”, де визначається предмет дослідження – спонукальні мотиви, що впливають на поведінку людини в сфері господарювання.
Неокласики
(Дж. Роббінсон)
1903 – 1983 рр.
Вивчали поведінку людей з погляду відносини між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають альтернативне використання. Предмет -оптимальні рішення в умовах обмежених виробничих ресурсів
Дж. М. Кейнс, засновник макроекономічного напрямку
1883-1946 рр.
Автор “Загальної теорії зайнятості проценту і грошей”. Принцип обмеженості ресурсів замінив недовикористанням виробничих потужностей і безробіттям в умовах депресії. Предмет -фактори економічного розвитку і макрорегулювання економіки.
Інституціоналісти
Предмет дослідження – економічні процеси у взаємодії з соціальними, організаційними та іншими суспільними відносинами.
М. Фрідмен, представник монетаризму
1912 р.
Предмет економічної науки - монетаристські фактори економічного розвитку в умовах саморегулюючої економіки.
Сучасне визначення
Вивчає поведінку людей у виробництві, розподілі, обміні і споживанні матеріальних благ з метою задоволення потреб при обмежених ресурсах, що породжує конкуренцію за їх використання.
Таблиця 1.2
Головні відмінності між політичною економією і економікс
Політична економія
Економікс
Наука про об’єктивні закони, які управляють виробництвом, обміном, розподілом та споживанням матеріальних благ.
Не заперечує, що предметом її дослідження можуть бути економічні закони, але не розглядає їх як об’єктивні й називає законами ймовірності.
Акцентує увагу на відносинах між людьми в процесі суспільного виробництва.
Акцентує увагу на вивченні діяльності окремих людей, суб’єктів.
У центрі логічної схеми товарообміну – категорія вартості або цінності, яка визначається витратами суспільно необхідної праці й лежить в основі цінити товару.
У центрі логічної системи товарообміну – категорія ціни, яка визначається корисністю речі, що, в свою чергу, визначається суб’єктивною оцінкою споживачем корисності товару або послуги.
Досліджує причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами і процесами
Констатує певні висновки й узагальнення, не ставлячи за мету дослідити їх причини.
Більшу увагу приділяє соціально-економічним відносинам.
Більшу увагу приділяє організаційно-економічним відносинам.
Ігнорує конкретну господарську практику, тому виявляється затеоретизованою.
Більшою мірою схиляється до аналізу поведінки господарських суб’єктів у відповідних умовах.
Таблиця 1.3
Головні методологічні підходи до вивчення економічних явищ
Підходи
Їх характеристика
Суб’єкти-вістський
В якості вихідного пункту аналізу економічних явищ виступає суб’єкт господарювання, а головною категорією є потреба, корисність.
Неопозитивно-емпіричний
Передбачає, що знання про дійсність дається лише в щоденному або конкретному мисленні і обґрунтовується тільки в досвіді та через досвід. При цьому підході особливого значення набуває технічний апарат дослідження, який з інструменту перетворюється в предмет пізнання, а результатом дослідження виступають різноманітні моделі.
Раціоналістичний
Пов’язує можливість наукових висновків лише зі схильністю та завдатками розуму. Головною метою цього підходу є розкриття “природних” чи раціональних законів цивілізації.
Діалектико-матеріалістичний
Полягає в пізнанні економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку і взаємозалежності, в стані безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін приводить до зміни якісного стану. Джерелом розвитку є єдність та боротьба протилежностей.
Таблиця 1.4
Економічні категорії та закони
Економічна категорія
Узагальнене логічне поняття, яке абстрактно характеризує сутність будь-якого економічного явища але існує в такому розумінні відірвано від реальних економічних відносин (наприклад, ціна, власність, доход).
Економічні закони
▼
Найбільш суттєві, стійкі об'єктивні взаємозалеж-ності та причинно-наслідкові зв’язки в економічних процесах та явищах.
Загальні
Діють протягом усього історичного розвитку людства.
Особливі
Притаманні лише деяким економічним системам.
Специфічні
Притаманні лише одній еконо-мічній системі чи окремому періоду її розвитку.
Рівні викорис-тання
Науково-теоретичний
Формулювання економічних законів, їх тлумачення і створення концепцій розвитку економіки на базі результатів наукового аналізу економічної дійсності.
Державно-управлінський
Обґрунтування, спираючись на економічні закони, відповідних правових положень та законів, визначення програм економічного розвитку та форм і засобів їх виконання.
Господарсько-практичний
Використання економічних законів у практиці господарювання економічних суб'’ктів.
Економічна політика
Підбір фактів
Індукція
Нормативна економічна наука
дедукція
Рис. 1.2. Зв’язок між фактами, теоріями та політикою
Таблиця 1.5
Рівні економічного аналізу
мікро
макро
мега
Дослідження поведінки конкретних економічних одиниць: власників, споживачів, виробників.
Аналіз окремих ринків: досконалої конкуренції, недосконалої конкуренції, монополії.
Дослідження економіки країни в цілому: об’єктом вивчення є національна економіка як ціле.
Вивчення поведінки економічних суб’єктів на рівні світового господарства.
Функції економічної теорії
обґрунтування загальних методологічних принципів для проведення конкретного економічного аналізу
Економіка
