Дисціпліна «Політична економія» вивчає особливу сферу людської життєдіяльності – економіку [від грецьк. Oikonomikе: oike – домівка, господарство, nomos – закон]. Не випадково, що одними з перших прагнули теоретично осмислити економічний устрій суспільства великі грецькі мислителі – Ксенофонт, Платон, Аристотель. Античні філософи шукали джерело збагачення господарства. Так починалася передісторія економічної науки. З тих пір і до нині категорії «багатство» і «закон» залишаються ключовими поняттями економічної теорії.
Економіка постійно присутня як у професійному, так і приватному житті людини. Первісні навички економічної діяльності з’являються, як правило, спонтанно. З часом, придбавши досвід, керуючись переважно здоровим глуздом, людина формує буденне економічне мислення. Однак це дає тільки поверхневі уявлення про закономірності господарського життя. Часто, через недолік наукових знань, вони можуть бути помилковими.
Для того щоб зрозуміти дійсну сутність економічних процесів, навчитися вирішувати складні проблеми майбутньому фахівцю варто опанувати основами економічної науки, тобто виробити наукові, системні знання про економічну практику. Наукове економічне мислення дозволяє сприймати господарство всебічно і цілісно, допомагає людині знайти об'єктивну істину про закони розвитку економічних явищ, перебороти суб'єктивне сприйняття відомих економічних фактів.
Призначення економіки – створювати матеріальні блага і послуги для задоволення людських потреб. Економічна наука і її методологічна основа – політична економія – мають спільну мету та завдання пізнавати й об'єктивно відображати господарську діяльність людей, знаходити ефективні методи і засоби для її удосконалювання, а також науково передбачати тенденції, які складаються, здійснювати подальші кроки щодо прогресивного розвитку національної економіки.
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної думки.
1.2. Предмет політичної економії.
1.3. Мета і функції політичної економії.
1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.