Тема 14. Економічні кризи та цикли

1. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.

2. Економічний цикл та його фази:

а) фази циклу;

б) періодичність економічних криз. Матеріальна основа періодичності криз.

3. Види циклів та криз:

а) структурні кризи;

б) аграрні кризи та їх особливості.

4. Роль криз у розвитку ринкового господарства.

Серед багатьох економічних проблем найбільш актуальною і одночасно складною є проблема циклічності відтворення ринкової економіки. Основна мета даної теми - з’ясувати сутність економічного циклу, його фази та види, а також роль економічної кризи в розвитку ринкового господарства.

Відтворення в умовах капіталізму буває не тільки розширеним. Воно змінюється періодами різкого скорочення обсягів виробництва. Перша криза відбулася у першій чверті XIX (1817р.). Усі наступні відбувались з періодичністю, приблизно в десять років, охоплюючи все більшу кількість країн. Цікавим буде ознайомлення з історичними фактами, які ілюструють кризові явища в різних країнах. Це можна зробити за допомогою використання багаточисленних творів художньої та наукової літератури.

У межах першого питання необхідно розглянути причини, які обумовлюють періодичність появи економічних криз. Слід розрізняти можливість та неминучість появи економічних криз. Можливість криз криється ще в простому товарному обігу та у функціях грошей як засобу платежу. Однак неминучість появи кризи пов’язана саме з протиріччями капіталізму. Для розуміння причин необхідно згадати та розглянути основне протиріччя простого товарного виробництва, основне протиріччя капіталізму та форми його прояву ( протиріччя між виробництвом і споживанням, диспропорційність, протиріччя між працею і капіталом ).

Далі необхідно розглянути фази економічного циклу, а саме: кризу, депресію, пожвавлення та підйом. Далі необхідно проаналізувати, яким чином фази циклу пов’язані між собою. У межах кожної фази слід проаналізувати зміни, які відбуваються у виробництві, обігу, розподілі та споживанні. Також з’ясувати, як змінюються і за яких причин основні економічні показники. Треба розуміти, що криза є головним моментом економічного циклу, тому що саме в межах економічної кризі виявляють себе основні соціально-економічні проблеми. Розглядаючи це питання, необхідно звернути увагу на періодичність криз. Її матеріальною основою є оновлення основного капіталу.

У межах третього питання слід визначити, що існує дуже багато видів циклів та криз, окрім класичної кризи надвиробництва. Серед яких виділяють структурні та аграрні кризи. Структурні обумовлені якісними змінами продуктивних сил. Треба розуміти, що такі зміни відбуваються не одночасно в усіх галузях. Це приводить до того, що деякі галузі бурхливо розвиваються, а деякі занепадають. Аграрні кризи також мають особливості, які необхідно розуміти. Тому необхідно проаналізувати особливості криз, які охоплюють сільськогосподарське виробництво, а саме - можливе неспівпадіння аграрної і промислової кризи, відсутність визначеної періодичності та тривалості аграрної кризи, що може сягати десятки років. Треба пам’ятати, що аграрна криза, хоча і має особливості, тісно взаємопов’язана з промисловою кризою.

Аналізуючи роль криз у розвитку господарства, необхідно зосередити увагу на розумінні того факту, що криза - це насильницький механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільних потреб. Економічна криза впливає на положення капіталістів і найманих робітників. Необхідно проаналізувати якісні та кількісні зміні, які відбуваються з суспільним капіталом. Але треба пам’ятати, що тільки оновлення основного капіталу у промисловості робить можливим вихід з кризи. Криза надає можливість такого оновлення.