а) внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості;
б) міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
2. Перетворення вартості товару в ціну виробництва:
а) ціна виробництва як перетворена форма вартості;
б) історичний та логічний зв’язок між вартістю і ціною виробництва.
3. Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
Дана тема посідає особливе місце в курсі політичної економії. У ній розпочинається розгляд конкретних форм капіталу та розподілу додаткової вартості між різними групами капіталістів.
Для розуміння сутності категорій прибутку, норми прибутку і ціни виробництва перш за все слід розглянути капіталістичні і дійсні витрати виробництва, їх єдність та розбіжність. Необхідно згадати, що вартість товару включає в себе постійний капітал, змінний капітал та додаткову вартість, тобто
w = c+v+m
Саме витратами праці визначається вартість товару для суспільства. Однак з точки зору капіталіста справа виглядає інакше. Для нього витрати на виробництво товару вимірюються витратами капіталу. У першому випадку йдеться про дійсні витрати виробництва, у другому – капіталістичні витрати виробництва. Вони відрізняються на величину додаткової вартості, яка є результатом додаткової праці найманого робітника і яку безплатно привласнює капіталіст.
Слід звернути особливу увагу на те, що капіталістичні витрати виробництва відбивають реальні виробничі відносини капіталістичного суспільства. Вони визначають конкурентоспроможність підприємців і виділення їх із вартості товару є об’єктивною необхідністю.
При розгляді категорії капіталістичних витрат виробництва необхідно зрозуміти їх відмінність від авансованого капіталу.
Далі слід з’ясувати вплив складових частин капіталістичних витрат виробництва на величину вартості товару. Вартість спожитих засобів виробництва – постійний капітал – тільки переноситься на товар. Збільшення або зменшення цих витрат збільшує або зменшує вартість товару. Особливу увагу слід звернути на те, що зміна витрат на заробітну плату не впливає на величину вартості товару. Вона лише впливає на величину капіталістичних витрат виробництва та пропорцію, у якій знову створена вартість розпадається на змінний капітал та додаткову вартість.
Далі слід перейти до з’ясування сутності прибутку, маси та норми прибутку. Необхідно зрозуміти, чому додаткова вартість набуває форму прибутку, чому прибуток є перетвореною формою додаткової вартості, а норма прибутку не ототожнюється з нормою додаткової вартості.
Кожний капіталіст прагне отримати найбільший прибуток від використання свого капіталу. Ступінь дохідності капіталу визначається нормою прибутку, яка виступає як перетворена форма норми додаткової вартості. При вивченні категорії норми прибутку слід звернути увагу на якісну і кількісну відмінність від норми додаткової вартості.
Необхідно розглянути фактори, які визначають норму прибутку:
- норму додаткової вартості;
- органічну будову капіталу;
- швидкість обороту капіталу;
- економію від використання постійного капіталу.
Виключно важливе значення мають питання про утворення ринкової вартості та середньої норми прибутку. Для їх з’ясування слід розглянути два види конкурентної боротьби: внутрішньогалузеву і міжгалузеву. Важливо розмежувати результати їх дії та зрозуміти, яку роль вони відіграють у розвитку капіталістичної економіки.
Внутрішньогалузева конкуренція сприяє утворенню суспільної ринкової вартості продукту даної галузі. При цьому ринкова вартість визначається індивідуальною вартістю товарів, які виробляються при середніх умовах даної галузі і складають значну масу продуктів останньої.
Різні галузі виробництва відрізняються одна від одної органічною будовою капіталу, швидкістю обороту капіталу, іншими показниками. Внаслідок цього однакові за величиною капітали в різних галузях приносять різні норми прибутку. Утворення середньої норми прибутку, тобто рівного прибутку на рівний капітал пов’язується з міжгалузевою конкуренцією.
Кожний капіталіст намагається залучити свій капітал у галузі з найбільшою нормою прибутку. Це зумовлює перелив капіталу з одних галузей в інші, внаслідок чого і утворюється середня норма прибутку.
З утворенням середньої норми прибутку товари продаються за ціною виробництва, яка визначається витратами виробництва і середнім прибутком. Слід з’ясувати, чому ціна виробництва визначається як перетворена форма вартості товару.
Слід розуміти, що відхилення цін виробництва від вартості не спростовує дію закону вартості. Існує історичний та логічний зв'язок між вартістю і ціною виробництва. У кінцевому рахунку сума цін виробництва товарів дорівнює сумі їх вартостей.
Завершується вивчення теми розглядом сутності закону тенденції норми прибутку до зниження. Необхідно проаналізувати основні причини, які зумовлюють зниження норми прибутку: зростання органічної будови капіталу та швидкості обороту капіталу. Необхідно проаналізувати фактори, які протидіють цьому зниженню: підвищення норми додаткової вартості, зниження заробітної плати нижче вартості робочої сили, здешевлення елементів постійного капіталу, безробіття, зовнішня торгівля тощо. Саме ці фактори послаблюють дію закону та надають йому характер тенденції.
