Запомните: структурные части диплома (зміст, вступ, два чи три розділи основної частини, висновки, список використаних джерел та додатки) всегда пишутся с новой страницы. Их заголовки пишутся жирным шрифтом заглавными буквами по центру страницы. В конце заголовков точки не ставятся.
Задание 8. С помощью панели инструментов Рисование создайте автофигуру Прямоугольник. Добавьте в неё текст (правая кнопка мыши). Скопируюте её и вставьте 3 раза в полотно рисунка (невидимая область полотна вокруг автофигуры активизируется нажатием курсора). Расположите прямоугольники в виде блок-схемы. Соедините их с помощью автофигуры Соединительные линии.
Образец
Ваша схема ...
Соединительные линии отличаются от обычных линий и стрелок тем, что приклепляются к заданным маркерам автофигур и при перетаскивании элементов схемы остаются прикреплёнными к этим маркерам. Это очень удобно при создании текстовых и цифровых схем (например, социограммы или корелляционные графы).
Задание для самопроверки:
Ниже представлен неотредактированный сокращенный отрывок дипломной работы. Оформите его согласно требованиям к оформлению квалификационных работ.
Розділ 2
Дослідження сформованості видів пам’яті у молодших школярів
2.1. Організація дослідження та психологічний інструментарій вивчення пам’яті
З метою дослідження переважання типів пам’яті у молодших школярів ми виконали психологічний зріз рівня розвитку учнів 2 класу (20 учнів), що включає визначення різних типів пам’яті. Вивчення особливостей пам'яті молодших школярів відбувалося на основі методик «Визначення типу пам'яті», «Вивчення логічної і механічної пам'яті», «Піктограма», тесту повторення цифрових рядів, методики заучування десяти слів.
Охарактеризуємо більш докладно методики за допомогою яких ми діагностували особливості пам'яті молодших школярів.
Методика «Визначення типу пам'яті» у молодших школярів.
Методика «Вивчення логічної і механічної пам'яті» у молодших школярів.
Методика «Піктограма»
Тест повторення цифрових рядів. (субтест із тесту Д.Векслера)
Методика запам’ятовування десяти слів ( О.Лурія)
Діагностика типу пам’яті та методикою «Піктограми проводилася в груповій формі, у класі. Діагностика учнів за всіма іншими методиками носила індивідуальний характер (у кабінеті шкільного психолога). Після проведення методик в індивідуальній формі ми інтерв’ювали дітей щодо того, який матеріал виявися для них більш важким або легким у запам’ятовуванні, які спеціальні прийоми вони використовували для того, щоб краще запам’ятати тестові завдання.
2.2. Результати дослідження пам’яті молодших школярів
При аналізі результатів дослідження пам’яті молодших школярів ми спиралися на положення О.В.Скориніної про те, що пам'ять дитини молодшого шкільного віку повинна оцінюватися не в цілому, а диференційовано, за окремими показниками, і по кожному з них необхідно робити про пам'ять дитини незалежний висновок. Що ж стосується загальних висновків про стан мнемічних процесів у дитини, то вони мають умовне значення й тільки загалом, характеризують те, у якому ступені розвинутою є її пам'ять. Якщо більшість окремих показників, що відносяться до конкретних видів пам'яті, порівняно високі, а інші перебувають на середньому рівні, то це не дозволяє з достатньою впевненістю судити про те, що пам'ять дитини гарна або середня. Ті види пам'яті, які в цьому випадку не вивчалися, можуть виявитися іншими й саме такими, які важливі в деяких видах діяльності. Так що вірніше буде, якщо у висновках про стан пам'яті дитину опиратися на окремі показники.
Після проведення дослідження типу пам’яті, ми результати занесли до табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл учнів за рівнями розвитку різних типів пам’яті
високі оцінки (9-10) вище середнього (7-8) середні оцінки (5-6) знижені оцінки (3-4) низькі оцінки (1-2)
на слух - 3 13 4 -
при зоровому сприйнятті 10 2 5 2 1
при моторно-слуховому сприйнятті 4 5 9 2 -
при комбінованому сприйнятті 8 7 3 1 1
З таблиці видно, що переважаючим типом пам'яті в учнів 2 класу виступає запам’ятовування при зоровому сприйнятті матеріалу, а також при комбінованому, коли експериментатор показує учневі 10 слів, читає їх йому, а досліджуваний повторює кожне слово пошепки і «записує» в повітрі. В останньому випадку більшість дітей (75 %) вірно запам’ятали від 8 до 10 слів методики.
Гірше всього слова сприймаються на слух – у такому випадку діти запам’ятовують 5-6 слів із запропонованих десяти (65 % учнів).
При визначенні переважаючого типу пам’яті в кожної дитини виявилося, що багато дітей мають високорозвинені два-три типи пам’яті. Так, у 5 (25 %) учнів є однаково високорозвиненими одночасно зоровий та комбінований тип, а в 3 учнів – усі види пам’яті розвинуті на недостатньому рівні. Результати аналізу представлені на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Провідний тип пам’яті в учнів 2 класу.
Тож можна зробити висновок, що в учнів 7-8 років короткочасна пам'ять сформована на достатньому рівні.
Обробивши результати дослідження за методикою визначення рівня опосередкованої пам’яті «Піктограми», ми бачимо, що у другокласників переважає середній рівень опосередкованої пам’яті. Лише 15 % учнів мають високий рівень, 65 % - середній та 20 % - нижчий за середній та низький. Ці дані говорять про необхідність проведення навчальних розвиваючих занять для формування навичок опосередкованого запам’ятовування матеріалу.
Таким чином, дані тестування другокласників за п’ятьма методиками вивчення пам’яті говорять про те, що 25 % мають достатньо розвинену довільну пам'ять, що дозволяє їх досягати успіхів у навчальній діяльності (Юлія Х., Дмитро Ш., Марина К., Михайло Г., Оксана А.). Більшість опитаних учнів (60 %) мають в цілому середній рівень сформованості пам’яті, а 15 % (Рома М., Іван Б. та Галина Д.) потребують проведення корекційно-розвивальних заходів для формування мнемічних здібностей.
Висновки до розділу 2
Проводячи психологічний зріз рівня розвитку пам’яті в 20 учнів 2 класу ми зробили ряд висновків:
- переважаючим типом пам'яті в учнів 2 класу виступає запам’ятовування при зоровому сприйнятті матеріалу, а також при комбінованому (75 %) Гірше всього слова сприймаються на слух – у такому випадку діти запам’ятовують 5-6 слів із запропонованих десяти (65 % учнів). При визначенні переважаючого типу пам’яті в кожної дитини виявилося, що багато дітей мають високорозвинені два-три типи пам’яті. Так, у 25 % учнів є однаково високорозвиненими одночасно зоровий та комбінований тип, а в 15 % учнів – усі види пам’яті розвинуті на недостатньому рівні.
- лише 15 % учнів мають високий рівень опосередкованої пам’яті, 65 % - середній та 20 % - нижчий за середній та низький. Ці дані говорять про необхідність проведення навчальних розвиваючих занять для формування навичок опосередкованого запам’ятовування матеріалу
- в усіх без винятку учнів результати запам’ятовування логічних пар слів набагато вищі за результати запам’ятовування слів, не помазаних між собою (майже в два рази). Лише в 20 % учнів вибірки об’єм смислової пам’яті мав показник, нижче за середній, це говорить про те, що логічна, смислова обробка матеріалу є гарним ресурсом для покращення запам’ятовування навчального матеріалу і може з успіхом використовуватись у розвивальній роботі
- рівень механічної пам’яті за тестом повторення цифрових рядів показав, що загалом 90% учнів демонструють добрий та задовільний обсяг механічної пам'яті, лише 10 % не змогли відтворити рядок із 7-6 цифр більше, ніж наполовину. Це є свідченням того, що шкільне навчання добре привчає дитину до механічного запам’ятовування інформації. Така стратегія є достатньо успішною у молодших класах, проте виявляється неефективною у старшій школі, коли дитина має осмислювати більш складні поняття та смисли, абстрактні категорії, які не можна освоїти шляхом простого механічного заучування.
Таким чином, дані тестування другокласників за п’ятьма методиками вивчення пам’яті говорять про те, що 25 % мають достатньо розвинену довільну пам'ять, що дозволяє їх досягати успіхів у навчальній діяльності. Більшість опитаних учнів (60 %) мають в цілому середній рівень сформованості пам’яті, а 15 % потребують проведення корекційно-розвивальних заходів для формування мнемічних здібностей.
Психічні процеси молодших школярів розвиваються інтенсивно, але нерівномірно. У дітей активно розвивається механічна пам'ять. Дещо відстає у своєму розвитку опосередкована пам'ять. Молодші школярі оволодівають логічними прийомами запам'ятовування. Пам'ять розвивається в напрямі посилення свідомого управління і збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.
Якісні аналіз особливостей, характерних для розвитку пам'яті дитини 7-9 років показав, що без спеціального керівництва молодші школярі звичайно використовують тільки найпростіші способи довільного запам'ятовування і відтворення. Запам’ятовування експериментального матеріалу викликало у багатьох дітей цього віку труднощі. Пояснюється це перш за все тим, що кількість прийомів довільного запам’ятовування, яким володіють школярі , є ще дуже невеликою.
Процес розвитку пам’яті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам’ятовування використовують повторення й механічне заучування.
РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
3.1. Прийоми покращання пам’яті дітей молодшого шкільного віку
В процесі емпіричного дослідження ми з’ясували, що процес розвитку пам'яті в молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки більшість дітей цього віку самостійно не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам'ятовування використовують повторення й механічне заучування.
Пам'ять дітей можна значно поліпшити за умови систематичної і цілеспрямованої роботи. Але тренувати механічну пам'ять малоефективно. Необхідно, щоб дитина добре розуміла те, що вона запам'ятовує. Крім того, дітей потрібно вчити різних способів організації матеріалу, що полегшує його запам'ятовування, адже від цього на пряму зростає успішність школяра.
Часто доводиться чути від батьків скарги на те, що в їхньої дитини погана пам'ять, їй дуже важко вдається розучування віршів, пісень, будь-якої інформації, яку вона отримує в школі. …
