Залежність між ціною і попитом відображує крива попиту .Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (0. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності.
Крива попиту ілюструє зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, без урахування нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Зазвичай у ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових цілком допустиме.
Зміна попиту від нецінових чинників:
1.доходи споживачів – зростання доходу збільшує попиті навпаки.
2. ціни на взаємозамінювані та взаємодпоповнюючі.:
- зниження ціни на взаємозам. зменшує попит на аналізований товар;
- підвищення ціни на взаємозамінюваний ровар зменшує попит на аналізований.
3. Споживчі смаки та уподобання-зростання привабливості товару спричиняє зростання попиту.
4. очікування споживачів(зростання цін або власних жоходів), споживачі збільшуватимуть попит у теперішньому періоді.
5. Інеші чинники..
Парадокс ГІФФЕна –порушення закону попиту.
На попит впливають нецінові фактори, що зсувають криву вправо при збільшенні попиту і вліво — і при його зменшенні. До них належать:
1) споживчі смаки і переваги (якщо, наприклад, стають модними жалюзі, то попит на них збільшується, і крива Д0, переміщується вправо, до Д1);
2)кількість покупців (наприклад, підвищення рівня народжуваності в країні спричиняє підвищення попиту на памперси, графічно це означає переміщення Довправо);
3)ціни на комплементарні блага, або доповнювачі (підвищення цін на бензин викликає зниження попиту на автомобілі);
4)доходи споживачів (зростання доходів спричиняє зростання допиту на нормальні товари і зниження попиту на товари нижчої категорії);
5)очікування споживачів (наприклад, очікування підвищення цін викликає ажіотажне зростання попиту на продукти харчування).