Головна задача виробничого потенціалу – це виготовлення продукції при мінімальних ресурсних затратах.
Поняття “виробничий потенціал” включає засоби виробництва, їхній стан, кількість, оптимальне використання.
Найбільш повно виробничий потенціал розкривається у його структурі, яка складається з наступних ознак:
- між елементами виробничого потенціалу повинно бути оптимальне співвідношення;
- елементи виробничого потенціалу мають бути об'єктивно пов'язані з функціонуванням і розвитком
підприємств.
З одного боку вони піддаються фізичному та моральному зносу, з іншого – здатні до сприйняття НТП;
елементи виробничого потенціалу мають бути взаємозамінні.
Функції ВП
1. цілісність– всі елементи потенціалу відповідають загальним цілям, що стоять перед системою.
2. складність – ця риса проявляється перш за все при наявності декількох основних складових елементів, кожен з яких являє собою сукупність окремих частин, які включають декілька менших частин виробничого потенціалу;
3. взаємозамінність – збільшення маси основних фондів при одночасному підвищенні рівня їх
автоматизації значно зменшує такий елемент виробничого потенціалу як робоча сила.
4. взаємозв'язок і взаємодія виробничого потенціалу підприємства – ця риса являє собою загальний економічний закон відповідності між основними елементами виробничих сил суспільства, тобто між речовими особистими і не речовими факторами виробництва;
5. здатність до сприйняття в якості елементів досягнень НТП – особливість розвитку виробничого потенціалу підприємства як системи заключається в тому, що гнучкість, форми взаємозв'язків між елементами складаються за рахунок віддачі виробничого потенціалу підприємства та його пристосування до нових наукових ідей;
6. гнучкість – це можливість переорієнтації виробничої системи до нових ідей;
7. потужність – кількісна оцінка виробничої здатності підприємства. Вона показує місце конкретного господарюючого підрозділу в галузевому і в народному господарстві.
ІІ
Виробничі можливості— це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови повного й ефективного використання всіх наявних ресурсів за даного рівня розвитку технології
Обмеженість — основний недолік умов господарської діяльності людей. Саме вона зумовлює цілу низку економічних процесів у суспільстві та наявних уньому проблем. Усвідомлення цього — вихідна точка розуміння економіки загалом
Проблема виборуполягає в тому, що внаслідок обмеженості порівняно з масштабами людських потреб завжди доводиться Обирати, на що саме витратити ці ресурси.
Альтернативна вартість— це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, одержання якого стає неможливим за обраного способу використання обмежених ресурсів
Альтернативна вартість вибору— це та альтернатива, від якої відмовилися із найбільшими втратами.
Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок (варіантів) поєднання кількісних значень двох благ, які могли бути вироблені за повного використання всіх наявних ресурсів
Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:
• суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробний товарів функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досяґне найбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;
• економіка розглядається за станом на певний момент часу (тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія);
• у країні виробляють лише два різновиди товарів — споживчі й інвестиційні.
Закон збільшення альтернативної вартості: під час збільшення виробництва одних благ за умов цілковитої зайнятості ресурсів Альтернативна вартість кожної додаткової одиниці цього благазростатиме, що виражається в збільшенні втрат іншого блага для суспільства
Отже, КВМ ілюструє чотири головні економічні положення:
1. Обмеженість ресурсівозначає, що всі комбінації випуску продукції, розташовані на зовнішній площині від кривої КВМ, нездійсненні;
2. Можливість виборувиявляється в необхідності для суспільства здійснювати вибір із різних комбінацій продукції, розташованих на (або всередині) цієї кривої;
3. Спадний нахил кривої припускає поняття про альтернативну вартість: дає уявлення про обсяг благ, виробництво яких стає неможливим завдяки перерозподілу ресурсів;
4. Випуклість КВМ вказує на збільшення альтернативної вартості і, як наслідок, зменшення прибутковості.
Таким чином, у країні виробляються
х — інвестиційних товарів;
у — споживчих товарів
.
Це означає, що суспільств неповною мірою використовуй свої ресурси. Причини цього різноманітні: недосконала технологія, неефективне управлінні недбале використання ресурс ів
або суттєве збільшення тільки інвестиційних товарів. Обсяг додатково вироблених інвестиційних товарів дорівнюватиме (хГх);
збільшення тільки споживчих товарів на величину (у-у);
або збільшення і споживчих, і інвестиційних товарів. У такий спосіб можна збільшити виробництво інвестиційних товарів на (х-х), а виробництво споживчих інвестиційні товарів на (у1-у)
-У суспільстві може бути досягнуто економічне зростання за рахунок збільшення кількості й підвищення якості ресурсів, створення нових технологій, участі у міжнародній спеціалізації та розвитку зовнішньої торгівлі, у такому разі КВМ зсувається праворуч. Графічно це можна проілюструвати так:
-Якщо цей процес відбувається рівномірно, КВМ симетрично зсувається якщо відбувається однобічне зростання ефективності технології виробництва одного з двох альтернативних благ, зсув відбувається асиметрично
- Якщо крива зсуватиметься ліворуч , це означатиме, Ш° технологічна база в суспільстві застаріла, має місце неповне використання ресурсів та скорочення кількості працездатних громадян До того ж скорочення виробничих можливостей суспільства пов’язане зі зменшенням кількості ресурсів як внаслідок руйнування господарських зв'язків між країнами, так і через виведення земель Та інших природних ресурсів з господарського обігу (як це сталось наприклад, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні.
1.Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
2.Гранична корисність та її сутність
3.Закон спадної корисності .Фактори визначення корисності
Корисність — це суб'єктивне відчуття задоволеності від споживання блага
Добробут народу — це рівень забезпеченості населення різноманітними матеріальними і нематеріальними ними благами.
Корисність — це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.
Потреби людини є індивідуальними і суб'єктивними. Те, що бути корисним одній особі, може не бути корисним іншій.
Корисність багатьох речей перебуває у прямій залежності від природних властивостей.
Речі, без вжиття людини неможливе, є об'єктивно корисними. Це вода більшість продуктів харчування, взуття, одяг, житло тощо,
Тепер розглянемо проблему корисності додаткової одиниці даного блага. В економічній теорії корисність благ виражають в умовних одиницях корисності, при цьому вважається, що кожне благо можна поділити на окремі порції.
Розглядаючи проблему корисності додаткової одиниці блага, варто звернути увагу на таке відоме явище, характерне для людської натури: одне й те саме відчуття, повторюючись безперервно, з певного моменту починає доставляти нам все менше і менше задоволення і нарешті це задоволення перетворюється навіть у свою протилежність — у неприємність і огиду.
Карл Менгер. Чим більшу кількість продукту мають споживачі, тим менше їх бажання щодо одержання додаткових одиниць цього самого продукту
Граничною корисністю.-це Додаткова корисність, що додається кожною наступною порцією товару,
MU=∆TU/∆Q.
Загальна корисність( TU)- сукупна корисність усіх споживчих благ.
• Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) має велике практичне значення для діяльності фірм. Він відображає зв'язок між зниженням граничної корисності та зменшенням кількості товарів, яку споживачі готові купити. Закон спадної граничної корисності: зі збільшенням обсягу споживання корисність кожної наступної споживаної одиниці продукті; зменшується, а загальна корисність від споживання зростає.
• Mae існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару. В цьому полягає сутність другого закону Госсена
Споживач максимізує корисність, якщо грошовий доход розподіляється таким, чином що кожна остання гривня, витрачена на придбання будь-якого блага, приносить однакову граничну корисність:
MU1/Р1= MU2/Р2=...= MUп/Рп
Ефект заміщення виражається в тому, що споживач буде заміщувати більш дорогі товари, купуючи дешевші товари-замінник
ів
або суттєве збільшення тільки інвестиційних товарів. Обсяг додатково вироблених інвестиційних товарів дорівнюватиме (хГх);
