Доцент Чередниченко Г.А.
1. Перетворення грошей у капітал. Робоча сила як товар.
2. Процес праці та процес створення і зростання вартості.
3. Постійний і змінний капітал. Додаткова вартість: маса і норма.
4. Два способи збільшення додаткового часу.
5. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом.
6. Заробітна плата: сутність і основні форми. Номінальна і реальна зарплата.
В попередній темі ми з’ясували сутність грошей як особливого товару – всезагального еквівалента. Гроші, будучи історичним і логічним продуктом розвитку товарного обміну, в той же час виступають першою формою прояву капіталу. Капітал завжди виникає у грошовій формі.
Порівняємо 2 формули:
1) Т - Г - Т формула простого товарного обігу.
2) Г - Т - Г′ формула руху грошей як капіталу або всезагальна формула капіталу (будь-який капітал здійснює такий рух).
В обох формулах відображені акти купівлі-продажу, однакові речові елементи: товар і гроші. Але різна послідовність актів купівлі і продажу як наслідок різної мети руху. Перша формула: мета руху – власний товар виробник продає заради купівлі чужого товару, за допомогою якого він задовольняє свою потребу (Т на початку руху і Т в кінці руху мають різні споживчі вартості). Друга формула: мета руху – отримання більшої вартості, ніж авансована вартість, тобто отримання додаткової вартості (∆Г). Г < Г′.
Приріст вартості над початковою вартістю Маркс назвав додатковою вартістю.
На основі всезагальної формули капіталу Маркс дав перше (будуть ще інші), найбільш абстрактне визначення капіталу: «Капітал – самозростаюча вартість, тобто вартість, що приносить додаткову вартість, або гроші, що приносять додаткові гроші».
Самозростаюча вартість – означає зростання авансованої вартості без витрати особистої праці власника грошей.