Редактор Word надає можливість для кожної команди призначити гарячу комбінацію клавіш, за допомогою якої в режимі редагування документа можна швидко виконати цю команду.
Щоб призначити клавіатурну комбінаціюпевній команді, потрібно:
• викликати діалогове вікно Настройка , для чого виконати команду Настройказ пункту меню Сервис або зі списку панелей інструментів, що відкривається після команди Панели инструментовменю Вид або як контекстне меню панелей інструментів;
• натиснути кнопку Клавиатура;
• у полі Категории вибрати потрібну категорію команд;
• у полі Команды знайти потрібну команду, у полі Описание буде наведено її стислий опис, а в полі Текущие сочетания клавиш — вже встановлені комбінації для цієї команди;
• активізувати поле Новое сочетание клавиш і набрати на клавіатурі комбінацію клавіш, яку передбачається призначити команді; нижче поля на екрані з'явиться інформація про поточне призначення цієї комбінації;
• натиснути кнопку Назначить і закрити вікно. Натисканням кнопки Удалить можна відмінити вже призначені комбінації клавіш. За допомогою кнопки Сброс можна одразу відмінити всі встановлені клавіатурні призначення і відновити стандартні призначення для шаблону чи документа, вибраного в полі Сохранить изменения в:. Останнє поле призначене також для вибору збереження нових клавіатурних комбінацій або в шаблоні документа, або тільки в документі.
[1] Розділ — це частина документа, у якій застосовується певний формат сторінки. Коли потрібно змінити такі Параметри, як нумерація рядків, кількість колонок, верхній або нижній колонтитул, потрібно почати новий розділ документа. Вважається, що документ складається з одного розділу доти, поки не буде вставлений символ кінця розділу.
[2] У Word-97 цей режим називається Электронный документ.
[3] До цього режиму можна переключитися з режиму Структура документа.
[4] Після клацання на кнопці <Несколько страниц> з'явиться таблиця, яку слід розтягнути при натиснутій лівій кнопці миші, щоб встановити необхідну кількість сторінок, відображуваних по вертикалі та горизонталі.
[5] Одиниця "пункт" дорівнюе 1/72 дюйма, або 0,3759 мм.
[6] Кєрнінг — це незначне скорочення відстані між парами літер для поліпшення зовнішнього вигляду тексту; його застосування залежить від виду шрифту й конкретних пар літер. Використовується тільки для шрифтів TrueType, розмір яких перевищує певний мінімальний (неоднаковий для різних шрифтів).
[7] Маркер абзацу — символ , що позначає кінець абзацу й містить інформацію про застосоване до нього форматування. Видалення маркера абзацу скасовує його форматування, і текст у ньому буде відформатований як у попередньому абзаці.
[8] Відступ — це відстань від краю тексту абзацу до межі поля. У разі негативного значення відступу текст абзацу потрапляє в зону поля.
[9] Під стилем розуміють сукупність атрибутів форматування, яким надане ім'я стилю. Розрізняють стилі символу (поєднання форматів символу) і стилі абзацу (поєднання стилю символів і формату абзацу). Застосування стилі дає змогу присвоїти абзацу весь набір параметрів форматування за один прийом. У списку стилів (у команді Стиль пункту меню Формат) стилі символів позначаються підкресленою літерою а, а стилі абзацу — маркером абзацу .
[10] Лінійка (горизонтальна) — це смуга вздовж верхнього краю вікна документа, яка містить маркери меж полів сторінки, відступів абзацу, маркерів табуляції, ширини стовпців.
[11] Вертикальна лінійка — це смуга вздовж лівого краю вікна документа, що містить маркери меж верхніх і нижніх полів сторінки, висоти рядків у таблицях.
[12] Символ-заповнювач — це суцільна, крапкова чи пунктирна лінія, що заповнює порожній простір зліва від табулятора; за її допомогою можна наочно простежити відповідність між елементами тексту.
[13] Колонтитул — це текстовий або графічний фрагмент, який автоматично вміщується у верхній або нижній частині кожної сторінки розділу. Колонтитули бувають верхні та нижні; вони можуть містити номери сторінок, назви глав, дати, прізвища авторів.
[14] Заголовком називається текст, оформлений одним з дев'яти вбудованих стилів заголовків у редакторі Word. Рівень заголовка — це номер, що означає підпорядкованість заголовків. Найвищому рівню заголовків відповідає перший рівень. Підзаголовки, що безпосередньо підпорядковані йому, мають рівень два, три тощо. Таким чином, заголовки створюють ієрархію документа.
