Загальним критерієм економічної ефективності будь-якої організації є відповідність витрат результатам діяльності; темп росту результатів повинен випереджати темп росту витрат. Але організації, що працюють у галузі фізичної культури і спорту, мають певну специфіку: важливими показниками їхньої ефективності є ріст чисельності тих, хто регулярно займається фізкультурою чи спортом, або, наприклад, збільшення кількості призових місць в особових і командних спортивних заліках (змаганнях). Тому діє наступне правило. Для комерційних фізкультурно-спортивних організацій пріоритетним вважається чисто економічний результат рентабельності понесених затрат. З іншого боку, некомерційні фізкультурно-спортивні організації з точки зору виконання ними соціального замовлення можуть вважатися ефективними навіть за умов отримання ними значних дотацій з відповідних джерел (наприклад, місцевих бюджетів). Отже, аналіз фінансово-господарських результатів роботи фізкультурно-спортивної організації повинен розглядатися насамперед під кутом зору реалізації цільових установок її діяльності.
На практиці застосовуються різні моделі аналізу ефективності фінансово-господарської функціонування й діяльності фізкультурно-спортивної організації.
Цільова модель передбачає відповідь на питання: чи виконує фізкультурно-спортивна організація свою мету? Застосування цієї моделі можливе при дотриманні двох умов: 1) мета організації повинна бути чітко визначена і сформульована, вона не повинна кардинально змінюватися з плином часу; 2) цю мету можна чітко виміряти.
Модель системи засобів ефективності пропонує розглянути можливості організації впливати на навколишнє середовище і як наслідок забезпечувати себе необхідними фінансовими й іншими ресурсами. Кожна фізкультурно-спортивна організація діє в умовах конкуренції з іншими за отримання засобів від навколишнього середовища, тому більш ефективною може вважатися діяльність тієї організації, яка досягне переваг в отриманні ресурсів ззовні. Таку модель варто застосовувати при оцінці діяльності в першу чергу некомерційних фізкультурно-спортивних організацій.
Модель процесу ефективності зорієнтована на успішність внутрішніх процесів, що відбуваються в організації. Увага акцентується на аналізі проміжного продукту, який є сполучною ланкою між вихідним і кінцевим результатами діяльності.
Кошторис на проведення фізкультурно-спортивного заходу.
Окрім бюджету, у багатьох фізкультурно-спортивних організаціях розробляються кошториси витрат на проведення певних заходів (учбово-тренувальних зборів, змагань і т. п.). Ці кошториси складаються відповідно до календарних планів спортивно-масових заходів на основі затверджених показників кількості учасників, обслуговуючого персоналу, розмірів оплати праці та існуючих нормативів на необхідні послуги (проїзд, харчування, проживання тощо).
Норми витрат щодо фінансового забезпечення спортивно-масових заходів та оздоровчих кампаній зазвичай включають:
Ø норми витрат на забезпечення харчуванням;
Ø норми витрат на забезпечення медикаментами загального лікувального призначення;
Ø норми виплат обслуговуючому персоналу, суддям;
Ø розміри вартості пам'ятних призів;
Ø розміри коштів на комп'ютерне забезпечення, придбання канцелярських товарів, розповсюдження матеріалів.
Пакет організаційно-фінансових документів на проведення спортивного заходу включає: а) положення про проведення заходу; б) кошторис витрат на проведення заходу; в) відомість на оплату харчування секретарям і суддям; г) відомість на видачу призів; ґ) звіт головного судді про проведення заходу, а також за необхідності інші документи.
Мета попередньої розробки кошторисів – знати до початку проведення заходу суму грошових потреб і можливості її покриття за рахунок власних або залучених джерел. Для заходів і змагань місцевого масштабу часто складається невеликий за обсягом засобів кошторис із вказівкою лише підсумкових сум витрат. Кошторис може містити не лише статті майбутніх витрат, але і статті доходів, наприклад, від продажу квитків, програм, буклетів, значків, сувенірів і т. п.
