Організаційна структура менеджменту являє собою сукупність взаємопов'язаних певним чином ланок (підрозділів, посад тощо) фізкультурно-спортивної організації, що забезпечують ефективну реалізацію функцій управління. До організаційної структури менеджменту ставляться такі основні вимоги: мінімальна кількість управлінських ланок, відсутність елементів дублювання в роботі структурних підрозділів, оперативність і гнучкість діяльності.
Можуть застосовуватися різні організаційні структури менеджменту.
1. Лінійна організаційна структура заснована на відносинах "керівництво – підпорядкування"; вона передбачає безумовне підкорення наказам і розпорядженням. Така структура часто застосовується у відносинах між менеджером і спортсменом-професіоналом.
2. Функціональна організаційна структура характеризується такою взаємозалежністю, за якої між вищим і нижчими рівнями менеджменту відсутні лінійні відносини, формуються лише перехресні функціональні зв'язки. Такий тип організаційної структури потребує значного обсягу координаційної роботи на рівні топ-менеджера. За таким типом побудовані, наприклад, міжнародні федерації з різних видів спорту.
3. Лінійно-штабна організаційна структура передбачає виділення виконавців так званих штабних функцій при керівниках. Штабні підрозділи та окремі виконавці підпорядковуються виключно своєму вищестоящому менеджеру, жодних інших видів відносин формально не допускається. Прикладом може слугувати створення у федераціях з різних видів спорту комітетів (комісій) з окремих напрямків діяльності.
4. Лінійно-функціональна організаційна структура характеризується тим, що загальне розпорядження ресурсами належить до повноважень лінійних менеджерів, тоді як управління процесами досягнення конкретних цілей (в рамках виділених ресурсів) покладається на менеджерів функціональних підрозділів. Такий тип організаційної структури дуже розповсюджений в галузі фізичної культури і спорту. Однією з його модифікацій є організаційна структура дивізійного типу, за якої управлінський апарат структурується й диференціюється не за функціями управління, а за виділенням самостійних підрозділів в рамках органу управління з використанням різних орієнтацій – насамперед територіальної або виробничої. Всередині кожного підрозділу формується власний апарат управління, тією чи іншою мірою пов'язаний із центральним управлінським апаратом.
5. Програмно-цільові організаційні структури формуються у випадку участі фізкультурно-спортивної організації у різноманітних міжгалузевих і міжфункціональних діях. Такі структури можуть бути централізованими та координаційними.
Ø Централізована (лінійно-програмна) організаційна структура характеризується повним підпорядкуванням усіх учасників програми єдиному органу лінійного керівництва. Така структура застосовується у випадках реалізації складних і тривалих програм (наприклад, Організаційний комітет Олімпійських ігор).
Ø Координаційна організаційна структура пов'язана зі створенням спеціальних координаційних органів і перерозподілом функцій менеджменту (наприклад, Генеральна асоціація міжнародних спортивних федерацій).
У крупній фізкультурно-спортивній організації іноді доцільно поєднувати названі організаційні структури.
