Державний кредит — відносини між державою і суб'єктами господарювання, населенням, іншими державами, фінансовими інституціями з приводу залучення державними органами управління грошових коштів на умовах позики. У такому випадку держава є позичальником коштів, а суб'єкти господарювання, населення, інші держави, фінансові інституції— кредитори.
За своєю сутністю державний кредит — це форма вторинного перерозподілу ВВП.
Державний кредит призначений для задоволення державних потреб.
Виділяють такі функції державного кредиту:
1) розподільна, за допомогою якої забезпечується формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах строковості, платності та повернення;
2) регулююча, яка характеризується тим, що держава, вступаючи у кредитні відносини, здійснює вплив на стан грошового обігу в державі, рівень відсоткових ставок на ринку грошей, капіталів, на виробництво та зайнятість.
До основних форм державного кредиту належать:
1.Державні позики, які одержують на підставі кредитних угод.
2.Позики, які залучаються державними органами управління шляхом емісії та розміщення державних боргових цінних паперів.
3.Державні гарантії, що надаються урядом підприємствам і установам із метою залучення останніми кредитних ресурсів.
4.Вклади громадян в ощадні банки країни.
5.Інші форми.
Державні позики за місцем розміщення можуть бути внутрішніми і зовнішніми.
Основні форми внутрішнього державного кредиту:
• державні позики,
• використання частини вкладів населення в ощадних установах,
• грошово-речові лотереї,
• використання коштів державного позичкового фонду.
Форми зовнішнього кредиту: державні зовнішні позики, позики міжнародних фінансових організацій, міжурядові позики, банківські кредити.
Відповідно до терміну погашення розрізняють короткострокові позики (до 1 року), середньострокові (від 1 до 5 років), довгострокові (понад 5 років).
За правовим оформленням бувають облігаційні та безоблігаційні позики (надаються на підставі угод, оформляються підписними зобов'язаннями).
За правом емісії виділяють державні (випускаються державними органами управління) і місцеві (випускаються місцевими органами влади).
За характером виплати доходу бувають процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні, дисконтні.
Залежно від зобов'язань держави в погашенні боргу розрізняють позики з правом і без права дострокового погашення.
