Поряд з механізмом управління операційним прибутком, пов'язаним з взаємозв'язком обсягу реалізації, витратами та прибутком, в фінансовому менеджменті для управління операційним прибутком також використовують механізм, відомий як операційний важіль. Застосування цього механізму базується на поділі сукупності операційних витрат підприємства на постійні та змінні.
Постійні (непропорційні, фіксовані) витрати не змінюються від динаміки обсягу виробництва чи реалізації підприємства. До них відносять: амортизаційні нарахування, проценти за кредит, орендну плату, оплату праці управлінського персоналу, адміністративні витрати тощо.
Змінні (пропорційні) витрати змінюються відповідно до динаміки зміни обсягу виробництва чи реалізації продукції. До них відносять: витрати на придбання сировини та матеріалів, споживання електроенергії, транспортні витрати, оплату роботи працівників, яка залежить від обсягів діяльності, тощо.
Дія механізму операційного важеля обумовлюється тим, що наявність в складі операційних витрат певної частини постійних витрат приводить до зміни суми операційного прибутку вищими темпами, ніж зміна обсягів реалізації продукції. Відношення постійних та змінних витрат, які дозволяють застосовувати механізм операційного лівериджу на управління формуванням операційного прибутку, характеризується коефіцієнтом операційного лівериджу, який розраховують:
,
Кол – коефіцієнт операційного лівериджу;
Ппост – сума постійних витрат;
Всум – сумарні витрати.
Співвідношення приросту суми операційного прибутку та суми приросту обсягів реалізації характеризується показником – ефект операційного важеля, основна формула розрахунку якого:
,
Еов – ефект операційного важеля;
ВПо – темп приросту валового операційного прибутку;
ОР – темп приросту обсягу реалізації.
Дія механізму операційного важеля на формування операційного прибутку в конкретних ситуаціях, що стосуються операційної діяльності, має ряд особливостей, які необхідно враховувати при використанні даного механізму, а саме:
1. Позитивний вплив операційного важеля починається лише після подолання підприємством критичного рівня реалізації (точки беззбитковості).
2. Після подолання критичного обсягу реалізації, чим вищий коефіцієнт операційного лівериджу, тим більший вплив на приріст операційного прибутку підприємства зі збільшенням обсягів реалізації продукції.
3. Найбільше позитивний вплив операційного важеля досягається в полі, максимально наближеному до рівня критичної реалізації.
4. Механізм операційного важеля має і зворотну направленість – при будь-якому зменшенні обсягів реалізації продукції ще більшою мірою буде зменшуватись валовий операційний прибуток.
5. Ефект операційного важеля є стабільним лише в короткотривалий період.
