Державні видатки - це обсяг коштів, що витрачається державою в процесі виконання ЇЇ функцій. Відповідно до рівня розміщення державних видатків їх поділяють на централізовані та децентралізовані. З урахуванням впливу державних видатків на процеси розширеного відтворення їх поділяють на поточні видатки та видатки розвитку.
Поточні видатки - це видатки бюджету на соціальний та економічний розвиток держави, фінансування заходів соціального захисту населення та інші видатки, які не передбачені у видатках розвитку. Поточні видатки забезпечують державне споживання (купівля товарів та послуг), передбачені законодавчо виплати населенню, перекази за кордон, державні субсидії, дотації, субвенції (трансферти) тощо.
Видатки розвитку - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки та інші видатки, пов'язані із розширеним відтворенням.
Державні видатки з позиції використання державних фінансів умовно можна поділити на дві категорії: державне фінансування та державне споживання.
Державне фінансування передбачаєпроцес перерозподілу акумульованих у зведеному бюджеті коштів. Державні видатки у контексті державного фінансування здійснюють відшкодування з бюджету життєво необхідних суспільних витрат у вигляді відповідних послуг держави (наприклад, частина зібраних коштів від податкових надходжень, отриманих від фізичних осіб, використовується на фінансування освіти, науки, охорони здоров'я тощо). Для забезпечення ефективності такого фінансування передбачається використання програмно-цільового методу, який все ширше впроваджується.
Державне споживання - це використання коштів бюджету держави на утримання владних структур (апарату Кабінету Міністрів, Президента, Верховної ради України, правоохоронних органів, збройних сил тощо), які необхідні для управління країною, оборони та забезпечення в ній правопорядку.
За формами фінансування розрізняють такі державні видатки:
- державні інвестиції;
- державні трансферти (субсидії, субвенції, дотації);
- державні кредити;
- кошторисне фінансування.
Крім вищезазначених ознак класифікації державних видатків, їх можна поділити на такі види:
1. За фондами фінансових ресурсів:
- загальний фонд - видатки, пов'язані з фінансуванням діючої мережі установ, закладів, соціальних програм;
- спеціальний фонд — видатки, пов'язані з окремими заходами, програмами.
2. За роллю в розвитку національної економіки:
- розвиток виробництва - фінансування окремих програм промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, зв'язку тощо;
розвиток сфери суспільних послуг - фінансування науки, культури, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення.
3. За суспільним призначенням:
- економічний розвиток;
- соціально-культурні заходи;
- наука і освіта;
- обороноздатність країни;
- правоохоронна діяльність;
- управління;
- зовнішньоекономічна діяльність;
- обслуговування державного боргу.
4. За цільовим призначенням:
- заробітна плата бюджетним установам;
- нарахування на заробітну плату;
- господарські витрати;
- поточний та капітальний ремонт;
- дотації тощо.
Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів законодавством передбачено здійснення визначених витрат бюджетними установами вище певних обсягів тільки через проведення тендерних процедур. Світова практика показує, що правильне застосування таких процедур дозволяє заощаджувати 10-15 % загального обсягу видаткової частини бюджету.
