Бюджний дефіцит виникає в резі незбалансованості екіки, зниження дох і ліквідувати дефіцит бюджу, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зрост видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова екон не може стабілізації екіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму екії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.
Виникає тоді, коли державі необх зробити витр на більшу суму, ніж можлива величина його дох.– перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджних лишків являє собою держ борг.
Наслідки залеж від багатьох чинників, і насамперед від наявності продуманої політики, керованості бюджу і бюдж процесу. Наявність хронічних бюджних дефіцитів у світй практиці свідчить про Існув-я певного причинно-наслідкового механізму. Причинно-наслідкова діалектика бюджних дефіцитів така. ДЕФ вплив на скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зрост відсоткової ставки, меншу доступність кред ресурсів для приватного сектору. У резі підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту, збіл-я імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит платіжного балансу. (1992—1999 рр.) характер. тенденцією до скорочення бюдж дефіциту ВВП. Цей період пов'язаний з глибокою ек кризою і негативним її впливом на обсяги дефіциту, з одного боку, та негативним впливом бюдж дефіциту на соц-екон процеси у суспільстві, з іншого боку. (2000—2002 рр.) характер. зведенням Держ бюджу У з профіцитом, що позитивно відобразилося на усіх показниках соц-ек перерозподіл країни. (2003—2004 рр.)проголошення політики пріоритетного соцго перерозподіл та реаліз соц програм, внаслідок чого спостерігається тенденція до зрост обсягів дефіциту бюджу та його частки у ВВП (2005—2006 рр.) обсяги та частка бюдж дефіциту у ВВП скоротилися. Одночасно кількісні і якісні показники соц-ек перерозподіл держ зросли, що свідчить про позитивні зрушення в екіці та соцй сфері.
Які завдання перерозподіл’яз в бюдж планув? Стадії процедури бюдж планув в У і органи, які задіяні в процесі
Ст. 2 Бюдж кодексу Бюджний процес - регламентований бюдж законодавством процес складання, розгляду, затвердження, викон-я бюджів, звітування про їх викон-я, а також контролю за дотриманням бюдж законодавства. Учасниками бюдж процесу є Президент У, ВРУ, КМУ, Міністерство фін, Держ казначейство, НБУ, Рахункова палата, головні розпорядники і розпорядники бюджних коштів та інші органи, на які законодавством У покладені бюдж, под та інші повноваження. Бюджний процес склад з 2 частин: бюдж планув, викон-я бюджу. Основою бюдж процесу є бюдж планув(охоплює складання проекту бюджу, його розгяд, затвердження), оскільки виконується такий бюдж, який ухвалено. Завдання бюдж планув:· достовірне визнач-я обсягу та джерел формув дох бюджу;· оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;· збалансування бюджу.Бюдж планув починається з визнач-я можливого обсягу дох. Обґрунтованість їх планув забезпечує реальність усього бюдж процесу. Оптимальність розподілу видатків визнач ефективністю використ бюджних коштів із позицій забезпеч ек зрост та соцї гармонії у суспільстві. Збалансування бюджу найскладніше завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формув дох. Процедура бюдж планув — послідовність заходів дій зі складання і розгляду проекту бюджу. Вона визначенаБюдж кодексом У і на державному рівні включає такіетапи та стадії: визнач-я основних напрямів бюджної політики; підготовка й аналіз бюджних запитів; схвалення проектудерж бюджу Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняттядерж бюджу Верховною Радою.1.Складання проекту Держ бюджу:— направлення Президентом Верховній Раді бюдж послання;— розроблення Верховною Радою бюджної резолюції, у якій визнач основні напрями бюджної політики на наступний рік;— розроблення Міністерством фін на підставі основних прогнозних макропоказників ек і соцго перерозподіл прогнозного проекту Держ бюджу;— узгодження показників прогнозного проекту бюджу з пропозиціями міністерств, відомств та інш органів;— розроблення Міністерством фін робочого (узгодженого) проекту Держ бюджу і подання його в Кабінет Міністрів;— розгляд проекту бюджу в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Зак про бюдж;— розгляд проекту Зак про бюдж Президентом і подання його до ВР.2. Розгляд проекту Зак про Держ бюдж У:— розгляд проекту Зак про Держ бюдж у комісіях і комітетах ВР;— доповідь Міністра фін на засіданні ВР та співдоповідь голови комітету з питань бюджу;— обговорення проекту Держ бюджу на засіданні ВР;— прийняття відповідного рішення про рези розгляду проекту Зак про Держ бюдж:а) затвердити Закон про Держ бюдж У;б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;в) відхилити і направити на перероблення.
130. Назв + казначейської сист касового викон-я держ і місцевих бюджів.
Касове викон-я бюджу (зарахування коштів на рахунки бюджу та перерахування з них) може здійсн за двома систми: банківською і казначейською. За банківської сист рахунки бюджу відкриваються в установах банківської сист, за казначейської — створюється спеціальна структура — Держ казначейство, яке веде рахунки бюджу, мобілізує кошти і фінує видатки.
В У застосовується казначейська форма обслуговування Держ і місцевих бюджів, яка передбачає здійсн Держ казначейством через єдиний казначейський рах: операцій з коштами держ і місцевих бюджів;
розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджних коштів;
контролю бюджних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про викон-я бюджу. Значення держ бюджу обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджені в ньому. У безпосерму зв’язку з бюджом і під його впливом функціон усі інші ланки фін сист. Фін ресурси Держ бюджу перебув у розпорядженні центр органів влади і використ для фінасув заходів загальнодерж значення. До них належ держ управл, нац оборона, забезпеч охорони правопорядку та інші заходи. За рах Держ бюджу переважно фінуються соц блага і послуги. За характером організації Держ бюдж є центральною ланкою фін сист У. З його допомогою забезпечується розподіл і перерозподіл ВВПміж окремими ланками бюджної сист та окремими суб´єктами суспільства.
Місц бюджи — це фонди грош коштів, призначені для реаліз завдань і ф-й, покладених на органи самоврядування. За рах фондів грош коштів місцевих бюджів — складової бюджної сист держ і фін бази діяльн органів самоврядування — забезпечується фінасув заходів ек і соцго перерозподіл на відповідній території Структурна будова місцевих бюджів включає бюдж Авт. Респуб. Крим, обласні, районні бюджи, бюджи територіальних сіл, селищ, міст та їх об´єднань
131. Бюдж фінасув: сутн поняття, принципи і форми.
Принцип плановості витр з держ бюджу визнач законом про держ бюдж У на кожний рік. Обсяг витрат та цільове спрямування коштів місцевих бюджів ухвалюються рішенням сесій відповідних місцевих рад народних депутатів. Витр з децентраліз фондів грош коштів відображ у фін планах і кошторисах витрат установ, балансах дох і витрат підпр, об'єднань, міністерств і відомств.
цільового спрямування коштів полягає у тому, що кошти плануються, відпускаються та використ на суворо визначені цілі та заходи відповідно до затверджених фін планів.
безповоротності та безвідплатностіфінасув держ витрат — це надання коштів без прямого їх відшкодування (непряме ж відшкодування полягає в матеріальному прирості основних фондів для вир та невир сфери, перспективна підготовка кадрів
ефективного використ коштів має на меті одержання сусп необхго резу за мінімальних витрат фін ресурсів. Практичне здійсн цього принципу супроводжується вдосконаленням форм і методів оперативного управл виробничою та фін діяльн, розробкою додаткових важелів і стимулів, спрямованих на скорочення витрат та інтенсифікацію вир-ва.
поєднання власних, кред та бюджних джерел :під час визнач-я обсягу фінасув як держ, так і вищестоящі органи враховують наявність власних коштів, можливості одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити витр з зазначених джерел, вирішується питання про бюдж або відомче фінасув. п здійсн постійного контролю наявний за усіх виробничих, господарських і фін операцій у фін-і держ витрат. Контроль викон-я дає можливість викрити - й помилки у фінй діяльн, вжити заходів до їх усунення, а також надає зустрічну інформацію для перспективного й поточ планув держ витрат як під час визнач-я цільового спрямування коштів, так і під час визнач-я їхнього обсягу.
форми бюдж фінасув: 1)Кошторисне— забезпеч держи грошовими коштами установ і організацій соц-культурної сфери, оборони, органів держ управл.2)Держ фінасув інвестицій. Відповідно до бюджної класифікації видатків фінасув будівництва об'єднано в одну групу разом з архітектурою і вміщує в собі держ інвест на основні об'єкти ек і соцго перерозподіл У за ринкових умов.3)Позики з бюджу держ підпрм — це фін підтримка держ та інш підпр, у яких понад 50% майна є державною власністю. Здійсн вона з бюджних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використ коштів, що надаються як держ підтримка. Фін підтримку як бюджну позику надає Міністерство фін на договірних засадах.4)Держ дотації. застосовується при фін-і планово-збиткових підпр, організації! і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товар и, витр на вир-во яких перевищує ціну продажу.
132. Поясність відмінності між кошторисним фінасувм і бюдж кредитуванням
Кошторисне фінасув, як одна із форм бюдж фінасув, передбачає фінасув установ за рах коштів бюджу на основі кошторису за такими принципами: плановість (фінасув здійсн на підставі і в межах установленого плану - кошторису.); цільовий характер виділених коштів (виділені кошти можуть бути спрямовані тільки на цілі, передбачені кошторисом); виділення коштів залежно від фактичних показників діяльн установи; підзвітність (передбачає обов’язкову звітність організацій і установ, які перебув на кошторисному фін-і). Кошторисне фінасув застосовується в тих сферах, де важко забезпечити самоокупність і прибутковість; насамперед, це установи соцї сфери, які надають безоплатні послуги, тобто оплата здійсн не отримувачем послуг, а державою.
Бюдж кредити по суті є фін підтримкою держ та інш підпр, у яких понад 50% майна складає держ власність. Бюдж кредитування повинно здійснюватися з бюджних асигнувань на поворотній і, як правило, платній основі під затверджені проекти використ коштів, що надаються підпрм як держ підтримка. Метою надання фін підтримки підпрм з бюджних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання їх банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фін стану, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг. Фін підтримку як бюджну позику в У надає Міністерство фін на договірних засадах; за строками вона може мати коротко- або довгостроковий характер.
133.Поясність відмінності між держи дотаціями, держи субсидіями та бюджи кредитами. Всі 3 поняття це методи бюдж фінасув, але держ субсидії та дотації відносяться до групи держ трансферти (це невідплатні і безповоротні платежі з бюджу юридичним і фізичним особам, які не призначені для придбання товар чи послуг; держи трансфертами є держ субсидіювання (держ субсидії, держ субвенції, держ дотації) і держ доп населенню). Бюдж кредити — надання коштів з бюджу суб’єктам підприємництва на поворотній і платній основі, вони відрізняються від банк кредитів порівняно нижчим рівнем процентних ставок та наданням на більш пільгових умовах. Держ дотації — це форма бюдж фінасув планово-збиткових підпр, організацій і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товар и, витр на вир-во яких перевищують ціну продажу. До субсидій у вузькому значенні належ трансферти підпрм з боку держ (у грошй формі або у вигляді послуг, що мають грош оцінку) на фінасув поточних витрат. До субсидій у широкому значенні відносять всі форми втручання держ в екічну діяльн, унаслідок яких змінюються ціни на товар и або фактори вир-ва, а отже і умови конкуренції на користь окремих підпр або сфер екічної діяльн. Держ субсидії – всі невідплатні поточні бюдж виплати підпрм та громадянам,які не передбачають компенсації у вигляді обумовлених виплат або поставки товар чи надання послуг в обмін на проведені платежі
