Головними витратами рабовласн і феодальних держав були витр на ведення воєн, утримання двору монарха, держ апарату; будівництво сусп споруд (храмів, каналів для зрошувальних сист, портів, доріг, водопроводів). Головними доходами були: надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами); військова здобич, данина зі скорених народів; натуральні й грош збори та повинності, мита, позики.
На ранньому етапі існув-я держ її дох носили натуральний характер. Так, ресурси державної скарбниці у країнах Старод Сходу, Римської імперії і Візантії поповнювалися за рах експлуатації рабів на держ підпрх (рудниках, каменоломнях, соляних розробках ), воєнних пограбувань, данини з переможених народів, натуральних зборів і повинностей. Витр рабовласн держав спрямовувалися на придбання розкошів царського двору, на утримання армії, флоту і на їх спорядження, на спорудження сусп будівель, викуп полонених та на інші
потреби. Розмежування між ресурсами держ і власними ресурсами її глави в цей час не було. Монарх розпоряджався ресурсами держ як своєю власністю.
З перерозподілитком товар ного вир-ва і обміну, розширенням і вдосконаленням ф-й держ, її дох і витр поступово набували грош хар-ру. Грошова форма вартості давала можливість
встановлювати частки сплати дох окремих господарств (осіб) на користь держ. Держ законодавчо визнач форми мобілізації своїх дох і напрямки їх використ.
Виникн-я фін віднос належить до періоду форму вання перших держ утворень міст-держав. Найвідомішим містом-державою Старод Греції стали Афіни. Як еквівалент вартості товар у в той час використовувалися найрізноманітніші предмети - шкури тварин або й самі тварини, метал у формі зливків, дроту чи брусків, сіль, перець . Для обчислень на лічильній дошці використовували камінці, які з перерозподілитком товар ного обміну набули значення грош одиниць. Перші гр найдавнішої грецької культури у формі зливків різної ваги .
Найбільш поширеними в обігу були кізикіни - електрові монети.
Саме поява такої форми фін, як под, пов'язане з виникн-ям держ і необхідністю розподілу сусп продукту таким чином, щоб певна його частина надходила на утримання держ
для викон-я нею своїх ф-й. З подальшим перерозподілитком товар ного вир-ва і товар но-грош віднос, з ускладненням сусп віднос виник нові фін форми - кредити, страх,
бюджний дефіцит, держ кредит .
48. Дох та видатки феодальних міст.
Феодалізм не знав єдиного документа, який об'єднував би всі дох і видатки держ. На цій стадії перерозподіл суспільства основними витратами були витр на ведення війн, утримання монаршого двору, держ апарату, будівництво сусп споруд (храмів, каналів, зрошувальних сист, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходж від держ майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товар ами), військова здобич, дань з покорених народів, натуральні і грош збори, мито, позики.
Найбільш перерозподілинуті форми фін віднос при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Міста часто викуповували у феодалів право на всякого роду под і збори (торгові збори, монетну регалію, судібни збори ). Все більш широке розповсюдження одержують держ фін в часи абсолютних монархій, особливо у зв’язку з величезним зростм видатків на утримання королівського двору, заміною феодального ополчення наймитницькою армією, перерозподілитком (незначним) практики держ субсидування промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. З розпадом феодалізму і поступовим перерозподілитком в його надрах капіталістичного способу вир-ва все більшого значення стали набувати грош дох і витр держ, а доля натуральних зборів скорочувалась. Бюдж як явище в історії людського суспільства з'явився порівняно недавно – в епоху капіталізму.
