Типовим явищем щодо феодальної формації було ототожнення дох та видатків голови держ із держи доходами та видатками. В період раннього феодалізму фін віднос зникли повсемісно. В подальшому по мірі перерозподіл товар но-грош віднос все більш значення мали грош под. У звязку з постійними війнами зростали й держ грош видатки. Найбільш перерозподілинуті форми фін віднос при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Все більш широкого розповсюдження одержують держ фін в часи абсолютних монархій, особливо у звязку з величезним зростм видатків на утримання королівського двору, перерозподілитком (незначним) практики держ субсидіювання промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. Однак в епоху феодалізму фін були невпорядковані. Вони не були цілісною систою грош віднос, що регламентуються державою, які виник у звязку з формувм та використм загальнодерж грош фонду. Под були дуже невизначеними. Стягнення непрям под в формі “відкупів” приймало характер пограбування. Сама сист збору под платежів приймала різні форми, починаючи з покладання обов’язків збирачів рент на самих селян з солідарною відповідальністю за сплату та закінчувався наданням відкупів окремим містам. Звідси стає зрозумілим потреба буржуазії, що народжується, побудувати податкову систу, при якої платник залежав би не від збирача под, а від зак. Істотним джерелом дох в цей період був й продаж посад. Органи влади й суду аж до ХІХ в. утримувались за рах різних поборів з насел-я. Операції по державному кредиту, якими монархи широко користувалися, у банкірів, купців, лихварів також мали невпорядкований характер та здійснювались безконтрольно. Таким чином, фін в феодальному суспільстві перерозподіливалися стрімко, підвищувалася роль загальнодерж і місцевих под. Формув феодальних монархій у ХV ст. створило необхідні передумови для уніфікації грош сист в рамках окремих держав, що сприятливо вплинуло на перерозподіл грош-кред віднос у Західній Європі..
46. Дох і видатки феодальної держ.
Клсичні феодальні віднос сформувались в держх Західної Європи. Сутн феодальних віднос полягала в тому, що старший власник землі – сеньйор – наділяв свого васала майном на умовах несення ним військової служби, викон-я грош повинностей, участі в суді. У феодальних держх існувала досить жорстка сист оподаткув. Держ дох феод держав в період ранньофеодальних монархій складалися з натуральних повинностей, з доменів і регалій, з под у грош формі, а також із судового мита. Основою держ дох у період феодалізму були домени – майно (земля, ліси, водойми та інше майно, яке одноосібно належало королю).
Домени – були основою екічної і політичної могутності короля. Регалії –як форма держ дох, це виключне право короля в якій-небудь галузі госп.
Дох феод держав: політикоюдний податок, поземельн податок, фіскал монополія, мито. Всі фін нововвед йшли від Англії.
1215р.-велика Хартія Вольностей(Жодного податку без походження з парламенту) основа дох феод держав – земля. Великою Хартією надавалося право утримувати гільдії, які сплачували под на дох.
Феодальна держ стягувала як непрямі под, так і прямі. Переважало пряме оподаткув – подушний і поземельний податок. Характерним видом дох феод держ було внутрішнє мито, яке справлялось за провезення товар у через заставу по дорогах, річках.В 17-18 ст. внутрішнє мито у більшості країн Західної Європи і на Русі було скасоване. У феодальних держх важливим доповненням до под був держ кредит. З часом дох і видатки глави держ були відділені від дежавних дох і видатків. Значну частину дох феодальних держав складали суд штрафи.
Видатки феод держав базувались на привато-правовому принципі. Основними видатками були: -військові (їх питома вага значно зросла, була вогнепальна зброя, військове озброєння); - видатки на утримання королівського двору; - под на підкуп сусідніх васалів. Серед видатків були ті, що пов’язані з викупом короля з полону. Зароджується новий напрям видатків пов’язаний з ек дільністю. Держ надавала всіляку підтримку, встановлювала держ субсидії та привілеї мануфактурам. Промислові підпр отримували також грош допомогу та експортні премії
