Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на межі XX-XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення господарських зв'язків в світі, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.
Фінансові операції є діями, спрямованими на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.
Фінансові операції (транзакції) можуть зумовлюватись як грошовими платежами (розрахунки, трансферти тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчайзинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать: національна валюта, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.
Виділяють такі види фінансових операцій:
- операції з переказу грошей;
- інвестиційні операції;
- спекулятивні операції;
- операції з капіталом.
Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші – товар") та трансферти (рух грошей в одному напрямі).
Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують середньо- та довгострокові вкладення капіталу. До них належать: кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші операції тривалістю понад 180 днів.
Спекулятивні операції – це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отриманих кредитів. До них належать: валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.
Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктури. Тут переважають страхові операції, включаючи хеджування, операції застави, в тому числі іпотека.
Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX – на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як у національному, так і в міжнародному масштабі. Це виявляється в таких процесах:
- високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на макроекономічному рівні;
- висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;
- різноманітність фінансових інструментів макро- та мікроекономічної політики;
- глобалізація фінансових відносин.
Міжнародні фінанси становлять сукупність відносин зі створення і використання грошових коштів, необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності державами, фірмами, іншими юридичними та фізичними особами.
Рух грошових потоків у світовому господарстві здійснюється за такими напрямами:
- взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн;
- взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;
- взаємовідносини держави та суб'єктів світогосподарських зв'язків з міжнародними фінансовими інституціями.
Таким чином, суб'єктами міжнародних фінансових відносин є уряди, підприємства, фірми, банки, установи, фізичні особи.
У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому масштабі забезпечує зростання конкуренції й ефективне використання виробничих потужностей та інших ресурсів економічного розвитку.
Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб'єктами. Ними є: фізичні, юридичні особи та держави, які згідно з законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.
Суб'єктів системи міжнародних фінансів з позицій конкретної держави поділяють на резидентів і нерезидентів.
З економічного погляду розрізняють таких суб'єктів: домашні господарства, господарюючі підприємства, різноманітні фінансові інститути, держава, міжнародні організації.
У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України згруповані так:
- фізичні особи;
- юридичні особи;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;
- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на її території;
- спільні підприємства, що зареєстровані як такі в Україні і мають на її території постійне місцезнаходження;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законодавством України.
Можна виділити цілу низку грошових відносин, які формують систему міжнародних фінансів. Це, зокрема, відносини:
- між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання та погашення кредитних зобов'язань;
- між вказаними вище суб'єктами та банками щодо отримання та погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій;
- між усіма вказаними вище суб'єктами та страховими організаціями з приводу страхування ризиків;
- між усіма вказаними вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних переказів, сплати за товари і послуги, виконання договорів страхування та ін.;
- між фізичними особами з приводу різноманітних міжнародних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;
- між вказаними вище суб'єктами та державою з приводу сплати податків та виконання певних зобов'язань, що випливають з правил державного регулювання міжнародних фінансових відносин;
- між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репатріацій, надання та погашення кредитів тощо;
- між урядами країн і міжнародними організаціями з приводу грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;
- між міжнародними організаціями.
